Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.06.2025 р. № 3349/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків – фізична особа – підприємець повідомила, що перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи. Основний КВЕД 86.23 – стоматологічна практика. Також оформлені трудові відносини з медичними працівниками, які мають відповідну кваліфікацію та отримана відповідна ліцензія на здійснення стоматологічної практики. Стоматологічну практику платник податків здійснює виключно з використанням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО).

При цьому платник податків зазначила, що під час надання стоматологічних послуг використовуються лікарські засоби та/або вироби медичного призначення (як приклад: імпланти, коронки тощо) в єдиному циклі надання стоматологічних послуг. Продаж виробів медичного призначення окремо не здійснює. Виготовлення виробів медичного призначення не здійснює, а використовує при наданні стоматологічних послуг штучні вироби медичного призначення, які виготовлені сторонніми зуботехнічними лабораторіями.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи зобов’язана фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, яка надає стоматологічні послуги, вести облік товарних запасів лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, які використовуються (споживаються) під час надання стоматологічних послуг?

2. Якщо у своїй діяльності фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи буде використовувати виготовлені сторонніми зуботехнічними лабораторіями штучні вироби медичного призначення в єдиному циклі надання стоматологічних послуг, чи потрібно буде вести облік товарних запасів?

3. Якщо все ж таки необхідно буде вести облік товарних запасів при наданні виключно стоматологічних послуг (бо до послуги може включатися медична сировина, медичні матеріали, штучні вироби медичного призначення, тощо) і це буде розглядатися податковою службою як реалізація товарів (матеріалів), то чи не потрібно Підприємцю у такому разі обов’язково додавати наступні КВЕДи (за якими діяльність взагалі не здійснюватиметься), з метою недопущення обмежень та порушень, встановлених частиною другою п. 293.4 ст. 293, частиною сьомою п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу, частиною третьою п. 299.10 ст. 299 Кодексу: 21.10 – Виробництво фармацевтичних продуктів; 21.20 – Виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів;
32.50 – Виробництво медичних і стоматологічних інструментів і матеріалів; 47.73 – Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах; 47.74 – Роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах, тощо?

Щодо питань першого та другого

Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), визначає правила ведення обліку товарних запасів та поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такого фізичної особи – підприємця.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб’єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об’єкті).

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність із реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Облік товарних запасів здійснюється фізичними особами – підприємцями шляхом постійного внесення до Форми ведення обліку товарних запасів інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід’ємною частиною такого обліку (п. 1 розділу II Порядку № 496).

Медична послуга – послідовно визначені дії або комплекс дій суб’єкта господарювання у сфері охорони здоров’я, що мають свою вартість і які, як правило, включають в себе консультацію лікаря, обстеження, діагностику, лікування, хірургічну процедуру, реабілітацію, профілактичні заходи та інші медичні дії, що зазвичай передбачають використання лікарських засобів та/або виробів медичного призначення в єдиному циклі.

За своєю природою медична послуга має самостійне значення, має бути ретельно спланована як за обсягом дій, так і за пов’язаним із ними витрачанням лікарських засобів та виробів медичного призначення, що передбачені медико-технологічною документацією.

Враховуючи викладене, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, який здійснює діяльність виключно з надання стоматологічних послуг, не зобов’язаний вести облік товарних запасів.

Разом із тим при продажу лікарських засобів та/або виробів медичного призначення, незалежно від того, чи вони самостійно вироблені, чи вироблені сторонніми зуботехнічними лабораторіями, окремо від надання стоматологічних послуг, облік товарних запасів здійснює фізична особа – підприємець, у тому числі платники єдиного податку другої групи, відповідно до вимог Порядку № 496.

 

Щодо питання 3

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Кодексу реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

До реєстру платників єдиного податку вносяться, зокрема, відомості про види господарської діяльності (п.п. 8 п. 299.7 ст. 299 Кодексу).

Згідно з п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з Класифікатором видів економічної діяльності ДК 009:2010.

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010
№ 457, зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. 

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

При цьому наказом Державного комітету статистики України
від 23.12.2011 № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець платник єдиного податку за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Водночас для отримання більш детальної інформації з питання віднесення Вашого виду діяльності до обраних Вами КВЕДів доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

Відповідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.