Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2025 р. № 3361/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

Державна податкова служба України на звернення Товариства  щодо справляння земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником об’єкта нерухомості (двоповерхової нежитлової будівлі, далі – Будівля). Будівля, що розташована на земельній ділянці комунальної власності (кадастровий номер 000000000:00:000:0000), зруйнована
та не використовується.

Товариство, посилаючись на відсутність укладеного з органом місцевого самоврядування договору оренди земельної ділянки, запитує про наявність у нього обов’язку із справляння Податку за земельну ділянку під Будівлею (далі – Ділянка).

Кодексом передбачено реалізацію принципу платності користування землею (ст. 206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс)) у двох формах плати за землю: Податку, який сплачується власниками земельних ділянок, землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.72, 14.1.147 п. 14.1 ст. 14, п. 269.1 ст. 269, п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Підставою нарахування Податку, зокрема є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п.п. «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу), орендної плати за земельну ділянку – договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Товариство не повідомило, чи були ним здійснені заходи щодо отримання правовстановлюючих документів на Ділянку.

Статтею 120 Земельного кодексу передбачені умови переходу права на земельну ділянку у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна
(крім багатоквартирного будинку), що розміщений на ній.

Зокрема, у разі набуття права власності на об’єкт нерухомого майна
(жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об’єкт незавершеного будівництва (далі – Об’єкт), розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об’єкта. При цьому документи, що підтверджують набуття права власності на Об’єкт, є підставою для державної реєстрації переходу до набувача права власності або права користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об’єкт (частини 4, 7 ст. 120 Земельного кодексу)

Якщо Об’єкт розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого Об’єкта зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий Об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий Об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому ст.ст. 118, 123 або 128 Земельного кодексу (частина 11 ст. 120 Земельного кодексу).

Враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства та справляння плати за землю належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передати у власність або користування Ділянку, з питання прискорення оформлення відповідного права користування Ділянкою.

Отже, у Товариства обов’язок із обчислення податкових зобов’язань з Податку за Ділянку виникатиме з дати державної реєстрації відповідного права на Ділянку.

Водночас повідомляємо, що орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташовані Ділянки, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

При цьому інформуємо, що відповідно до п.п. 69.14¹ п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу (далі – п.п. 69.14¹ п. 69 Кодексу) не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема, для юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової або нежитлової нерухомості:

100 відсотками площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований Об’єкт;

50 відсотками площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований Об’єкт (абз. 8 та 9 п.п. 69.14¹ п. 69 Кодексу).

Оскільки підставою для звільнення від сплати Податку за земельні ділянки, на яких розташовані знищені (зруйновані) Об’єкти, є витяги з Реєстру майна, в яких зазначені відомості про такі Об’єкти та інформація про земельні ділянки, то у разі набуття відповідного права на Ділянку Товариство має право не нараховувати та не сплачувати плату за землю за Ділянку в межах її площі з урахуванням вимог, визначених абзацами восьмим та дев’ятим п.п. 69.14 ¹ п. 69 Кодексу.

При цьому умови визначені п.п. 69.14 ¹ п. 69 Кодексу передбачають, що при розрахунку розміру пільги враховується виключно площа знищених Об’єктів, без врахування площі пошкоджених Об’єктів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.