Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2025 р. № 3371/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фермерського господарства (далі – Господарство) на отримання індивідуальної податкової консультації щодо перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи) за умови роздрібної торгівлі пальним та сплати авансових внесків з податку на прибуток, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Господарство поінформувало, що є сільськогосподарським товаровиробником, платником єдиного податку четвертої групи, не є платником податку на прибуток, основний вид діяльності 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Господарство має ліцензії на право роздрібної та оптової торгівлі пальним, виробництво підакцизних товарів не проводить.

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право платник єдиного податку четвертої групи  здійснювати роздрібну торгівлю  пальним за наявності відповідної ліцензії?
2. Чи повинен платник єдиного податку четвертої групи сплачувати податок на прибуток підприємств та авансові внески, передбачені п. 141.14
   ст. 141 Кодексу? У разі необхідності сплати таких авансових внесків, з якого податку зменшуються зобов’язання платника податків?

 

Щодо першого питання.

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно до пп. «а» пп. 4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (пп. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим пунктом 291.5¹  ст. 291 Кодексу встановлено перелік обмежень для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пп. 291.5¹.2 п. 291.5¹  ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, зокрема, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції, виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства, які експортуються цими підприємствами, вин виноградних, вин плодово-ягідних та/або напоїв медових, вироблених та розлитих у споживчу тару малими виробництвами виноробної продукції з виноматеріалів виключно власного виробництва (не придбаних), отриманих шляхом переробки плодів, ягід, винограду, меду власного виробництва та/або придбаних плодів, ягід, винограду, меду, за умови що такі придбані плоди, ягоди, виноград, мед мають виключно українське походження.

Отже, платнику єдиного податку четвертої групи не заборонено здійснювати роздрібну торгівлю пальним за наявності у нього відповідної ліцензії.

Разом з тим, повідомляємо, що перелік доходів, що включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначений пп. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Кодексу.

Частка сільськогосподарського товаровиробництва для цілей глави 1 розділу XIV Кодексу - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі - Розрахунок) затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 "Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 06.04.2012 за № 510/20823 (далі – Розрахунок).

Суми доходів, отримані від торгівлі пальним включаються до загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника у Розрахунку та не включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки.

Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, включення до складу загального доходу сум доходів, отриманих від торгівлі пальним вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва.

 

Щодо другого питання.

Відповідно до п. 133.5 ст. 133 Кодексу не є платниками податку на прибуток підприємств суб’єкти господарювання, що застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, визначені главою 1 розділу XIV цього Кодексу, крім випадків, передбачених абзацами другим та третім 
п.п. 133.1.1 та п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 Кодексу.

Так, згідно з абзацами другим та третім п.п. 133.1.1 п. 133.1
ст. 133 Кодексу суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку на прибуток при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Суб’єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку на прибуток при отриманні скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії, що оподатковується в порядку, визначеному ст. 392 та розділом ІІІ Кодексу.

Крім того, відповідно до п.п. 133.1.4 п. 133.1 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток - резидентами є фізичні особи - підприємці, у тому числі такі, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу.

Як встановлено п. 137.12 ст. 137 Кодексу платники податку на прибуток підприємств, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, зобов’язані сплачувати авансові внески з податку на прибуток підприємств за кожне місце роздрібної торгівлі пальним, інформація щодо якого внесена до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального станом на перше число поточного місяця.

Авансові внески та податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку на прибуток, які здійснюють роздрібну торгівлю пальним, визначаються у порядку, передбаченому п. 141.14 ст. 141 Кодексу.

Отже, якщо суб’єкт господарювання – юридична особа, що не є платником податку на прибуток підприємств у зв’язку із застосуванням спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, здійснює роздрібну торгівлю пальним, то такий суб’єкт господарювання не є платником авансових внесків з податку на прибуток підприємств за місця роздрібної торгівлі пальним відповідно до  п. 141.14 ст. 141 Кодексу.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).