Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.06.2025 р. № 3394/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення  АТ «» (далі – Товариство) щодо податкового обліку операції з відчуження майна на користь військового формування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, зареєстроване як платник ПДВ та є платником податку на прибуток на загальних підставах.

У зв’язку з реалізацією заходів щодо забезпечення потреб держави в умовах воєнного стану Товариство здійснило передачу (відчуження) об’єкта нерухомого майна на користь військового формування.

Приймання-передача майна здійснена на підставі оформленого відповідно до вимог чинного законодавства акта про примусове відчуження або вилучення майна та наказу обласної військової адміністрації про примусове відчуження.

АТ просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має Товариство, враховуючи потенційну можливість повернення відчуженого майна або отримання його заміни (за наявності такої можливості), невизначеність строків завершення воєнного стану, а також те, що право на компенсацію вартості майна є лише правом, реалізація якого залежить від настання відповідних умов, не визнавати операцію відчуження як реалізацію у податковому обліку до моменту визначення механізму, способу та строків компенсації?
2. У разі, якщо Товариство має підстави не визнавати передачу майна на користь військових формувань, як операцію з реалізації, чи може воно скористатися положеннями п.п. 69.6 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу та не застосовувати коригування фінансового результату, передбачене п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, а також, відповідно до п.п. 69.5 підрозділу 10 і п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, не визнавати податкові зобов’язання з ПДВ щодо вартості переданої нерухомості на підставі підписаного акту про примусове відчуження або вилучення майна та наказу обласної військової адміністрації про примусове відчуження?
3. У разі, якщо Товариство скористається правом на отримання компенсації, чи правильно розуміє Товариство, що з урахуванням того, що компенсація здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією мають визначатися відповідно до п. 187.7 ст. 187 Кодексу, тобто – на дату зарахування відповідних коштів на банківський рахунок платника податку?

  

Щодо питання 1

Відповідно до п.п. 14.1.31 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відчуження майна – будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків, або право користування, зокрема, природними ресурсами, що у визначеному законодавством порядку надані йому в користування.

Примусове відчуження майна – позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (п. 1 частини першої ст. 1 Закону України від 17.05.2012 № 4765-VI «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» (далі – Закон № 4765-VI )).

Відповідно до частини першої та другої ст. 3 Закону № 4765-VI примусове відчуження майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану може здійснюватися з попереднім повним відшкодуванням його вартості.

У разі неможливості попереднього повного відшкодування за примусово відчужене майно таке майно примусово відчужується з наступним повним відшкодуванням його вартості.

Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта приймання-передачі (частина п’ята ст. 6 Закону № 4765-VI).

Вимоги до акта про примусове відчуження або вилучення майна встановлені ст. 7 Закону № 4765-VI.

Порядок отримання компенсації за примусово відчужене майно та Порядок повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, та надання взамін іншого майна передбачені ст. 11, та ст. 12 Закону № 4765-VI.

Відповідно до частини першої, другої, третьої ст. 12 Закону № 4765-VI у разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку.

Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов’язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв’язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.

        Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

У випадку ж, коли нерухоме майно передається за актом про примусове відчуження (додаток до постанови КМУ від 31.10.2012 № 998 «Деякі питання  здійснення повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану»), то таке майно підлягає списанню з балансу підприємства.

Згідно з п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів –будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Отже, у разі передачі (відчуження) нерухомого майна на користь військового формування з переходом до нього права власності без відшкодування вартості такого майна (плати або компенсації), така операція є продажем такого майна.

Щодо питання 2

Стосовно оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 цього пункту), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Так, коригування, встановлені п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на відкриті Національним банком України рахунки державних органів, призначені для фінансового забезпечення заходів з відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, національної безпеки і оборони, відновлення, підтримки і розвитку України, надання гуманітарної допомоги, а також для залучення коштів на підтримку Збройних Сил України (п.п. 69.6 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Отже, якщо під час воєнного стану підприємство платник податку на прибуток підприємств здійснює безоплатну передачу нерухомого майна (відчуження нерухомого майна з переходом права власності, але без отримання відшкодування (компенсації) такої передачі) військовим формуванням, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави, то різниця щодо вартості такого безоплатно переданого (відчуженого) нерухомого майна, встановлена п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не виникає, і такі операції при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Стосовно оподаткування податком на додану вартість.

Підпунктом 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 Кодексу встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 та 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Відповідно до п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утворенням відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

До наведених у п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу операцій норми п. 198.5 ст. 198 Кодексу не застосовуються.

Водночас особи, які здійснюють операції з передачі/надання товарів та послуг, що згідно з п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не є постачанням товарів/послуг, повинні складати на підтвердження таких операцій первинні документи бухгалтерського обліку відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, операції з безоплатної передачі/надання товарів/послуг для потреб забезпечення оборони України не будуть вважатися постачанням товарів та послуг у розумінні норм п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу за умови, що:

така передача здійснюється суб’єктам, перерахованим у п. 32¹  підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення»  Кодексу;

вказані операції не підлягають оподаткуванню ПДВ за нульовою ставкою.

У разі недотримання умов, визначених п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, вказані вище операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Отже, якщо Товариством здійснюється безоплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача товарів зазначеній у п. 32¹ підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу категорії суб’єктів, то така операція не є постачанням товарів/послуг згідно з вказаним вище пунктом Кодексу і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Щодо питання 3

Якщо майно примусово відчужене, і за нього планується отримати компенсацію, то така операція, згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, є постачанням товарів та оподатковується ПДВ в загальному порядку. Якщо оплата за відчужене майно в подальшому буде здійснена за рахунок бюджетних коштів, то податкові зобов’язання з ПДВ мають бути визначені на дату отримання таких коштів відповідно до п. 187.7 ст. 187 Кодексу.

      Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).