Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2025 р. № 3418/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК
Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, Товариство реалізує товар не лише юридичним особам, a й фізичним особам – підприємцям чи нерезидентам – юридичним особам. При цьому, не всі контрагенти розрахувались з Товариством.
Наразі наявні наступні види заборгованості:
фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування не оплатила заборгованість за отриманий товар – статус фізичної особи – підприємця є діючим;
фізична особа – підприємець на спрощеній системі оподаткування не оплатила заборгованість за отриманий товар – статус фізичної особи – підприємця є діючим;
фізична особа – підприємець вже закрила свою підприємницьку діяльність
та не оплатила заборгованість за отриманий товар;
компанія має заборгованість по нерезиденту – юридичній особі покупцю (по відвантаженому товару на адресу контрагента – нерезидента), який ще не ліквідовано, але не буде погашено.
Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Чи правильно платник розуміє, що при прощенні Товариством заборгованості фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування за відвантажений товар на адресу такої фізичної особи – підприємця, то відсутні наслідки з податку на доходи фізичних осіб, військового збору та податку на прибуток і ця фізична особа – підприємець включає таку суму до складу доходу? Якщо відповідь – так на перше питання (в частині податку на доходи фізичних осіб та військового збору), то яким чином коректно відобразити у об’єднаній звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та податку на доходи фізичних осіб таке прощення (який код зазначати)? Якщо ні, то просимо зазначити про наслідки.
2. Чи правильно платник розуміє, що при прощенні Товариством заборгованості фізичній особі – підприємцю на єдиній системі оподаткування за відвантажений товар на адресу такої фізичної особи – підприємця, то відсутні наслідки з податку на доходи фізичних осіб, військового збору і ця фізична особа – підприємець включає таку суму до складу доходу для цілей сплати єдиного податку? Якщо відповідь – так на перше питання, то яким чином коректно відобразити у об’єднаній звітності з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб таке прощення (який код зазначати)? Чи застосовується податкова різниця по п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з податку на прибуток у Товаристві при прощенні Товариством заборгованості фізичній особі – підприємцю на єдиній системі оподаткування за відвантажений товар на адресу такої фізичної особи – підприємця?
3. Чи правильно платник розуміє, що при прощенні Товариством заборгованості фізичній особі – підприємцю, який вже є ліквідованим як суб’єкт господарювання за відвантажений товар на його адресу до терміну позовної давності, то у разі повідомлення такої фізичної особи у відповідності до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то Товариство має лише відобразити у об’єднаній звітності з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб, але сплачує податки/збори вже сама фізична особа? Просимо додатково уточнити, як коректно відобразити у об’єднаній звітності з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб таке прощення (який код зазначати)? Чи правильно платник розуміє, що податкова різниця по п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу з податку на прибуток у Товаристві при прощенні Товариством заборгованості фізичній особі – підприємцю, який вже є ліквідованим як суб’єкт господарювання за відвантажений товар на її адресу до терміну позовної давності не застосовується?
4. Чи правильно платник розуміє, що при прощенні Товариством заборгованості фізичній особі – підприємцю, який вже є ліквідованим як суб’єкт господарювання за відвантажений товар на його адресу після терміну позовної давності, то у разі повідомлення такої фізичної особи у відповідності до п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, то Товариство має лише відобразити у об’єднаній звітності з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб, але сплачує податки/збори вже сама фізична особа? Просимо додатково уточнити, як коректно відобразити у об’єднаній звітності з єдиного внеску та податку на доходи фізичних осіб таке прощення (який код зазначати)? Чи правильно платник розуміє, що податкова різниця по п.п. 140.5.10 п. 140.5
ст. 140 Кодексу з податку на прибуток у Товаристві при прощенні ним заборгованості фізичній особі – підприємцю, який вже є ліквідованим як суб’єкт господарювання за відвантажений товар на її адресу після терміну позовної давності не застосовується?
5. Які наслідки з податку на прибуток при списанні Товариством заборгованості нерезидента за відвантажені товари (який не є ліквідованим) та термін позовної давності не пройшов? Чи є такі операції об’єктом податку на доходи нерезидента?
Відповідно до частини першої ст. 605 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов’язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Щодо першого – четвертого питань з оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором, сплати єдиного податку операції з прощення заборгованості
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
При цьому загальний оподатковуваний дохід – це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (п. 164.1 ст. 164 Кодексу).
Доходи фізичних осіб – підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п. 177.1 ст. 177 Кодексу).
Крім того, відповідно до п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.
Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат, та порядок ведення такого обліку визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Так, згідно з п.п. 3 п. 1 розділу ІІ Порядку у графі 2 відображається сума доходу, отриманого від здійснення господарської або незалежно професійної діяльності, зокрема, кошти, що надійшли на поточний рахунок, у касу платника податків та/або отримано готівкою, сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.
Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку є для фізичної особи – підприємця – дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.
Враховуючи викладене, оскільки кредиторська заборгованість фізичної особи – підприємця перед юридичною особою виникла внаслідок проведення господарської діяльності (отримання товару без подальшої оплати його вартості), то дохід у вигляді списаної вказаної заборгованості включається до складу загального оподатковуваного доходу фізичної особи – підприємця та оподатковується у порядку, визначеному ст. 177 або главою 1 розділу XIV Кодексу (в залежності від обраної системи оподаткування).
Водночас, якщо прощення зазначеної заборгованості здійснюється кредитором вже фізичній особі, яка втратила статут суб’єкта господарювання, то дохід у вигляді прощеної кредиторської заборгованості включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи та оподатковується за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено ст. 165 Кодексу, зокрема:
основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;
сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності
(п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).
Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим
збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до
загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4 п. 170.131 ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Разом з тим доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначені п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує
25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 цієї статті).
Об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п 1 п.п 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п.п 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2
п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 161 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Отже, якщо кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, анульовано (прощено) основну суму боргу (кредиту), то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу з урахуванням норм п.п. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу з відповідним оподаткуванням. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо зазначених доходів.
Згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, із змінами (далі – Порядок).
Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб, наведених у додатку 2 до Порядку:
за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року;
за ознакою доходу «189» відображається, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року. Сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених(ої) (анульованих(ої)) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності;
за ознакою доходу «157» відображається дохід , виплачений самозайнятій особі, зокрема у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням.
Тобто, Порядок передбачає відображення у Податковому розрахунку всіх доходів, нарахованих на користь фізичної особи, незалежно від способу та порядку їх оподаткування.
Відображення показників у додатку 4ДФ до Податкового розрахунку здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку податкового агента за звітний податковий період.
Щодо першого – четвертого питань з оподаткування податком на прибуток операції з прощення заборгованості
Безповоротною фінансовою допомогою з ціллю оподаткування визнається, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів (п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.
Згідно з п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов’язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від’ємне значення об’єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Отже, у разі прощення Товариством заборгованості за відвантажений товар фізичній особі, яка є платником податку на доходи фізичних осіб (фізичній особі – підприємцю, яка перебуває на загальній системі оподаткування), коригування фінансового результату до оподаткування відповідно до
п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, не здійснюється.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Водночас, якщо Товариство (платник податку на прибуток) здійснює прощення заборгованості за відвантажений товар на користь фізичної особи – підприємця, яка застосовує спрощену систему оподаткування, такий платник (Товариство) повинен коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Водночас зазначаємо, що при прощенні Товариством заборгованості фізичної особи – підприємця – платника податку на доходи фізичних осіб, яка закрила свою підприємницьку діяльність до/після терміну позовної давності та не сплатила заборгованість за отриманий товар, а на момент прощення такої заборгованості мала статус фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб, податкова різниця відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу Товариством не виникає.
Щодо п’ятого питання
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі
15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:
Пс – сума податку до сплати;
СД – сума виплаченого доходу;
СП – ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Підпунктом «к» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що до доходів нерезидента з джерелом їх походження з України відносяться інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.
Оскільки товариство списує дебіторську заборгованість нерезидента (який не є ліквідованим) за відвантажені товари та термін позовної давності не пройшов, то на дату списання така заборгованість розглядається як дохід нерезидента у вигляді збільшення його активів та оподатковується, виходячи із розрахунку відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору.
У разі якщо нерезидент не сплачує податок на прибуток із суми прощеної заборгованості, відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, то Товариство – платник податку на прибуток, резидент має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму такої прощеної заборгованості за відвантажений товар відповідно до вимог п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.
Слід зазначити, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства будь-які висновки щодо оподаткування доходів фізичних осіб, фізичних осіб – підприємців можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались,
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
