Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.06.2025 р. № 3421/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення    щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України                (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, предметом діяльності Фонду є формування фінансових ресурсів для кредитування та надання пільгових та/або довгострокових кредитів, у тому числі на будівництво та придбання житла.

З огляду на викладене, Фонд просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо податкових наслідків з ПДВ у разі отримання Фондом плати за обслуговування кредиту в описаній у зверненні ситуації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правові основи щодо укладення кредитного договору визначено у главі 71 розділу ІІІ ЦКУ.

Статтями 1054, 1055 і 1056¹ глави 71 розділу ІІІ ЦКУ передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відносини, що виникають на ринку фінансових послуг, регулюються, зокрема Законом України від 14 грудня 2021 року № 1953-IX «Про фінансові послуги та фінансові компанії» (далі – Закон № 1953).

Фінансова установа – юридична особа, метою створення якої є здійснення діяльності з надання фінансових послуг, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг на підставі відповідної ліцензії, виданої Національним банком України або Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку згідно з розподілом повноважень, визначеним Законом № 1953. Не є фінансовими установами надавачі супровідних послуг, які одночасно не надають також фінансові послуги, а також інші особи, які отримали ліцензію на здійснення діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи (пункт 65 частини першої статті 1 Закону № 1953).

Фінансова послуга – операція або декілька операцій, пов'язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (пункт 64 частини першої статті 1 Закону № 1953).

Відповідно до частини третьої статті 2 Закону № 1953 якщо інше не передбачено спеціальними законами, дія Закону № 1953 не поширюється на діяльність з надання фінансових та супровідних послуг в Україні юридичними особами публічного права, а також юридичними особами приватного права, єдиним учасником яких є держава, за умови що відповідні юридичні особи надають фінансові та супровідні послуги лише в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу осіб, і такими програмами визначені окремі умови надання фінансових та супровідних послуг, а їхні ліцензії на здійснення діяльності з надання фінансових послуг відкликано відповідно до Закону № 1953.

Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 1998 року № 1211 із змінами (далі – Положення № 1211).

Згідно з пунктом 11 Положення № 1211 фонди надають індивідуальним забудовникам довгострокові кредити згідно із затвердженими регіональними програмами індивідуального житлового будівництва в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі.

Кредити надаються на зворотній основі з дотриманням основних принципів кредитування (платності, строковості та цільового використання їх забудовниками).

Правила надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 1998 року № 1597 із змінами (далі – Правила № 1597).

Правила № 1597 визначають відповідно до Указу Президента України  від 27 березня 1998 року № 222 «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» умови і порядок надання фондами підтримки індивідуального житлового будівництва на селі пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі на виконання регіональних програм «Власний дім» і є основою для розроблення відповідних регіональних правил з урахуванням місцевих умов.

Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» є Мінрозвитку, а одержувачами бюджетних коштів – фонди (пункт 1 Правил № 1597).

Кредит – сума коштів або матеріальні ресурси у грошовому виразі, що надаються індивідуальним забудовникам за рахунок кредитних ресурсів фондів для фінансування спорудження житлових будинків з надвірними підсобними приміщеннями та добудови незавершених житлових будинків, реконструкції, капітального ремонту, в тому числі здійснення енергоефективних заходів та термомодернізації житла, спорудження інженерних мереж, підключення їх до існуючих комунікацій, а також придбання незавершеного будівництвом та готового житла за результатами оцінки, проведеної відповідно до законодавства, та його реконструкції     (пункт 2 Правил № 1597).

Кошти на обслуговування кредиту – частина коштів з перерахованих на рахунки фондів від обсягу проведеного кредитування індивідуальних сільських забудовників, що спрямовується на витрати, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту банківськими установами, та на витрати, пов'язані з утриманням фондів (пункт 2 Правил № 1597).

Фінансовий кредит – кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами – нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент                        (підпункт 14.1.258 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Іпотечний житловий кредит – фінансовий кредит, що надається фізичній особі банківською чи іншою фінансовою установою відповідно до закону строком не менш як на п'ять повних календарних років для фінансування витрат, пов'язаних з придбанням квартири (кімнати) чи житлового будинку (його частини) або будівництвом житлового будинку (його частини), що надаються у власність позичальника, з прийняттям кредитором такого житла (землі, що знаходиться під таким житловим будинком, у тому числі присадибної ділянки) у заставу (підпункт 14.1.87 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ визначено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, операції з надання послуг із доручення, надання, управління і відступлення прав вимоги за фінансовими кредитами фінансових установ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

З огляду на норми, визначені підпунктом 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, не будуть об’єктом оподаткування ПДВ операції фінансової установи з постачання послуг із надання фінансового кредиту.

Водночас, якщо кошти, отримані фінансовою установою як плата за обслуговування фінансового кредиту, не включаються до складу загальної вартості такого кредиту та не є складовою частиною безпосередньо операції з постачання послуг із надання такого кредиту у розумінні норм               підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, то для цілей оподаткування ПДВ такі кошти розглядаються як оплата вартості послуг із обслуговування такого кредиту, операції фінансової установи (платника ПДВ) з постачання яких підлягають оподаткуванню ПДВ.

Якщо кошти, отримані фінансовою установою як плата за обслуговування фінансового кредиту, включаються до складу загальної вартості такого кредиту та є складовою частиною безпосередньо операції з постачання послуг із надання такого кредиту у розумінні норм            підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ, то при отриманні таких коштів податкових наслідків з ПДВ не виникає, оскільки вони отримуються у межах вказаної вище операції, яка не є об'єктом оподаткування ПДВ.

З питання віднесення Фонду до категорії фінансових установ ДПС рекомендує звернутися до Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).