Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.06.2025 р. № 3435/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо питань обліку операцій з надходження коштів від нерезидента і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

В зверненні зазначено, що товариство є резидентом України – платником податку на прибуток на загальних підставах, що здійснює свою діяльність в сфері оборонних технологій та виготовляє продукцію оборонного призначення.

Товариством укладено зовнішньоекономічний контракт з юридичною особою – нерезидентом України, резидентом каїни ЄС.

Відповідно до укладеного зовнішньоекономічного контракту – нерезидент, діючи як агент/дистриб’ютор товариства здійснює пошук/збір валютних коштів за межами території України та перерахування зібраних у якості пожертв (донатів) коштів товариству на виготовлення продукції оборонного призначення для подальшої безкоштовної передачі такої виготовленої продукції військовим частинам та/або підрозділам ЗСУ.

Товариство запитує:

1. Яка методика здійснення та обліку операцій з надходження від нерезидента грошових коштів, що отримуються для виготовлення продукції і передачі її підрозділам ЗСУ?

2. Який період віднесення до складу доходів товариства отриманих від агента/дистриб’ютора коштів, на виготовлення продукції та подальшої безпосередньої передачі її підрозділам ЗСУ?

 

3. Який період віднесення до складу витрат товариства собівартості виготовленої продукції, яка в подальшому підлягає безпосередній передачі підрозділам ЗСУ?

4. В який період у товариства виникає прибуток від здійснення вказаних операцій для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств: при отриманні коштів від агента/дистриб’ютора або після безпосередньої передачі виготовленої продукції підрозділам ЗСУ, розрахованого як різниця між сумою отриманих коштів від агента/дистриб’ютора та витратами на виготовлення виробленої продукції (її собівартості)?

Щодо питань 1 - 4

Платник податку має право відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Питання обліку операцій з надходження коштів, їх використання в господарській діяльності, порядок формування доходів та витрат, а також  визначення періоду виникнення прибутку у товариства, не належить до компетенції ДПС.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.  134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Кодексом не передбачено коригувань фінансового результату за вказаними операціями.

Отже, фінансовий результат до оподаткування визначається відповідно до даних бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання порядку обліку операцій з надходження коштів, їх використання в господарській діяльності, порядок формування доходів та витрат, а також  визначення періоду виникнення прибутку у товариства в бухгалтерському обліку відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.

Одночасно повідомляємо, що п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

При цьому, відповідно до п. 49.2 ст. 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Кодексу платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).