Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.06.2025 р. № 3477/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи – підприємця … (далі – Підприємець) від … щодо надання індивідуальної податкової консультації, надісланого листом Головного управління ДПС у … області від … № … (вх. ДПС № …
від …), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи), планує здійснювати реалізацію товарів із використанням сервісу післяплати через фінансову установу ТОВ “А” (код ЄДРПОУ …), що діє на підставі ліцензії Національного банку України. Відправка товарів буде здійснюватися через ТОВ “Б” (код ЄДРПОУ …). Покупець буде оплачувати товар при отриманні (готівковою або банківською картою), після чого ТОВ “А” перераховує відповідні кошти безготівково на розрахунковий рахунок Підприємця (IBAN). Готівкові кошти Підприємець у відділенні ТОВ “Б” отримувати не буде.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків Підприємець звернувся до контролюючого органу із такими питаннями:

1. Чи вважається операція з отримання коштів від ТОВ “А” на розрахунковий рахунок Підприємця (IBAN) (після оплати покупцем у відділені ТОВ “Б”) такою, що підлягає під визначення «розрахункової операції» згідно з Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»?
2. Чи зобов’язаний Підприємець на спрощеній системі оподаткування, у випадку отримання коштів від ТОВ “А” на розрахунковий рахунок Підприємця (IBAN) (після оплати покупцем у відділені ТОВ “Б”) застосовувати РРО / ПРРО та видавати фіскальний чек покупцю при кожній такій операції ?

Перед наданням відповідей на питання повідомляємо, що виходячи із суті визначення індивідуальної податкової консультації, вимог до її оформлення та обсягу повноважень покладених на  податкові органи, вбачається, що саме платники податків, при оформленні  звернень на отримання індивідуальної податкової консультації повинні зазначати, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації та наводити фактичні обставини.

Формально звернення Підприємця щодо отримання індивідуальної податкової консультації хоч і відповідає вимогам статті 52 Кодексу, водночас із його тексту не можливо встановити із застосування якої саме норми  податкового чи іншого законодавства у Підприємця виникли труднощі та потребують роз’яснення.

Звертаємо увагу, що за визначеннями, наведеними у пункті 3 розділу І Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженої Постановою Національного банку України від 29.07.2022  № 162:

платіжний рахунок – рахунок, що відкривається небанківським надавачем платіжних послуг користувачу на договірній основі виключно для цілей виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

поточний рахунок – рахунок (уключаючи рахунок із спеціальним режимом використання), що відкривається банком клієнту для зберігання коштів і виконання платіжних операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України;

розрахунковий рахунок – рахунок, що відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, що має право на надання платіжних послуг, виключно для цілей забезпечення виконання платіжних операцій його користувачів.

Тобто, розрахунковий рахунок відкривається банком небанківському надавачу платіжних послуг, фінансовій установі, а Підприємець відповідно може мати лише платіжний та/або поточний рахунок.

Щодо питання 1

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).

Відповідно до преамбули цього Закону, встановлення норм щодо незастосування РРО та/або ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Звертаємо увагу, що наведене вище положення статті 2 Закону № 265 містить слово «тощо», яке вказує на невичерпність наведеного у ній переліку операцій, які можна віднести  та відповідно, які мають ознаки розрахункових.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 1 повідомляємо, що операція з отримання коштів від покупця на поточний рахунок Підприємця за допомогою переказу, що технологічно виконує ТОВ “А” має ознаки розрахункової, у розумінні Закону № 265.

Щодо питання 2

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Небанківським надавачам платіжних послуг, як і банкам в Україні заборонено ведення діяльності у сфері матеріального виробництва та торгівлі. Небанківські надавачі платіжних послуг здійснюють переказ коштів виключно на рахунки, або без відкриття рахунків. Небанківські надавачі платіжних послуг не отримують післяплату за товар.

Як результат ТОВ «А» не є учасником операцій з купівлі-продажу товарів / робіт / послуг або іншого правочину укладеного між покупцями та Підприємцем.

ТОВ «А» як надавач платіжних послуг надає ініціаторам переказів коштів фіскальні касові чеки за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу за формою ФКЧ–3, які підтверджують лише прийняття ним від ініціатора готівки чи електронного платіжного засобу для переказу коштів за наданими реквізитами, що є окремою операцією, не пов’язаною з купівлею-продажем.

Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату з їх використанням (шляхом переказу коштів замовниками із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку), то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операції.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 2 повідомляємо,
що у разі використання Підприємцем послуг небанківських надавачів платіжних послуг для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, формуванням та наданням розрахункового документу встановленої форми та змісту покупцям.

При цьому Підприємець не зобов’язаний окремо застосовувати РРО / ПРРО за операціями з переказу йому коштів ТОВ «А». 

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________________________________________________

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.