Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.06.2025 р. № 3512/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова  служба України за результатами розгляду звернення  фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець), керуючись
статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Підприємець здійснює роздрібну торгівлю товарами через мережу «Інтернет», застосовує програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), а оплату за товари приймає наступними способами:

безготівкова оплата за реквізитами його поточного рахунку;

онлайн-оплата банківською картою через платіжні сервіси (зокрема RozetkaPay, WayForPay);

переказ коштів через небанківських надавачів платіжних послуг.

 Враховуючи наведене вище Підприємець звернувся до контролюючого органу із наступними питаннями (в контексті звернення):

1. Яка дата вважається датою отримання доходу Підприємцем – платником єдиного податку у випадку, якщо товар відправлено покупцеві накладеним платежем, при цьому сформовано фіскальний чек із зазначенням засобу оплати «Платіж через інтегратора NovaPay?
2. Яка дата вважається датою отримання доходу Підприємцем – платника єдиного податку при здійсненні інтернет-розрахунків через платіжні сервіси RozetkaPay, WayForPay (у разі відтермінування фактичного зарахування коштів на рахунок Підприємцем)?
3. Чи застосовується відповідальність до Підприємцем, який проводить діяльність через мережу Інтернет та приймає оплату через систему «Пром-оплата», у разі якщо фіскальний чек сформовано не на дату підтвердження платежу еквайром, а в момент фактичного відвантаження товару?
4. В окремих випадках, відповідно до умов договору, Підприємець встановлює гарантійну передоплату (завдаток), яка надходить на поточний рахунок Підприємця і не підлягає поверненню у разі, якщо замовник не забирає товар у зв’язку з чим просить роз’яснити:

Яким чином у такому випадку правильно формувати розрахункові документи через ПРРО, якщо перша подія – надходження  завдатку на поточний рахунок, а друга – відвантаження товару на умовах післяплати? Чи буде помилкою в одному чеку вказати два способи оплати: «Оплата за реквізитами IBAN» та «Платіж через інтегратора NovaPay»;

Який порядок дій Підприємцем щодо формування розрахункових документів на повернення у разі, якщо замовник відмовляється від товару, а завдаток не повертається?

Чи буде правильним у випадку відмови замовника зробити повернення фіскального чеку лише на суму післяплати, залишаючи суму завдатку без повернення?

Перед наданням відповіді на поставлені податковому органу питання, звертаємо увагу Підприємця, що пунктом 52.1 статті 52 Кодексу передбачено, що за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Наголошуємо, що посилання в зверненні на складність застосування норм Кодексу, не має жодного відношення до порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та норм прямої дії Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265), що є спеціальним.

 

Щодо питань 1 та 2

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Умови перебування фізичної особи – підприємця на єдиному податку другої групи встановлені п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, а саме до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи здійснює продаж товарів / надає послуги з використанням мережі Інтернет, оплата за які здійснюється через платіжні системи NovaPay, WayForPay та RozetkaPay, надходить на рахунок фізичної особи – підприємця, то датою отримання доходу платника єдиного податку є дата зарахування їх на його рахунок, відкритий у надавача платіжних послуг для здійснення підприємницької діяльності.

Щодо питання 3

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено розділом ІІ Закону № 265.

Зокрема, статтею 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки, як у готівковій формі так і в безготівковій формі, на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

СГ, які здійснюють розрахунки в готівковій та/або безготівковій формі, зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Враховуючи наведене вище, у описаній ситуації формування Підприємцем фіскальних касових чеків на товари (послуги) (далі – фіскальний чек)
до моменту отримання / вручення товару покупцям відповідає вимогам
Закону № 265.

Щодо питання 4

Враховуючи обсяг наведених фактичних обставин повідомляємо таке.

У разі продажу товарів з поділом оплати на частини (часткова оплата та післяплата), слід враховувати, що приймання продавцем кожної частини оплати має бути здійснена із дотриманням вимог Закону № 265, супроводжуватись формуванням та наданням покупцю товару відповідних розрахункових документів, забезпечувати їх поєднання у ланцюг, який надаватиме можливість продавцю здійснювати відстеження отриманої оплати за товари, що реалізуються, а покупцю, мати підтвердження щодо внесення такої оплати.

Перелік умов за яких РРО / ПРРО може не застосовуватись встановлено статтею 9 Закону № 265, відповідно до пункту другого якої встановлено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.

Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.

Таким чином, у конкретній описаній ситуації у Підприємця відсутній обов’язок формувати окремий фіскальний чек у випадку отримання передоплати (завдатку) за товар із використанням банківських операцій (шляхом переказу коштів замовниками через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку, Інтернет – банкінг, а також у разі проведення розрахунків через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку).

Своєю чергою, чек, у межах якого відбувається остаточний розрахунок і вручення товару покупцю,  має містити повну номенклатуру, де зазначена назва товару (послуги), що реалізується, його повна ціна, кількість, відображена раніше отримана передоплата (завдаток), на які буде зменшуватись вартість такого товару, та безпосередньо сума до сплати після врахування суми передоплати (завдатку), які були попередньо внесені покупцем, а тому у описаній ситуації у фіскальних чеках мають бути відображені усі використані засоби оплати за товар, зокрема ті, що зазначені Підприємцем у зверненні.

У випадку, якщо покупець не забрав відправлення у відділенні експедитора (логістичної компанії), у такому випадку Підприємцю слід керуватись пунктом 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048, відповідно до якого, реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО/ПРРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією.

Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО/ПРРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу чи відмови від їх отримання від служби доставки.

У випадку не отримання або відмови від товару покупцем, при відправці їх за допомогою служб доставки достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів на підставі квитанції (інших підтвердних документів) від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО/ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у випадках повернення коштів покупцю і сума повернення при цьому перевищує 100 гривень, а складання актів на повернення товарів, що не передбачають виплату коштів, взагалі не передбачено.

Якщо покупець відмовляється від товару, який був доставлений експедитором та за який попередньо суб’єктом господарювання отримано передоплату (завдаток) на поточний рахунок, але така передоплата (завдаток) не повертається споживачу, то фіскальний чек анулюється повністю, а сума такої передоплати (завдатку) включається до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому її було отримано.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію