Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.07.2025 р. № 3609/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Комунального підприємства виконавчого органу …. (далі – Підприємство) щодо надання індивідуальної податкової консультації із земельного податку, та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство поінформувало, що крім виробництва теплової енергії і послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, як балансоутримувач комунального майна надає в оренду групи будівель (далі – Об’єкти) на підставі договору оренди нерухомого майна комунальної власності (далі – Договір).

Підприємство має право постійного користування земельною ділянкою (далі – Ділянка), є платником земельного податку відповідно до вимог статті 269 Кодексу, пільги зі сплати податку відсутні. Цільове призначення Ділянки відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку Ділянки від 02.07.2021 (далі – Витяг) землі рекреаційного призначення 07.07.01 – «Для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення» із встановленим коефіцієнтом 0,50. При цьому, Підприємство повідомляє, що цільове призначення Ділянки при передачі в оренду не змінювалося.

Враховуючи вищевикладене Підприємство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1) який коефіцієнт функціонального використання Ділянки слід застосовувати при визначенні розміру відшкодування (компенсації) балансоутримувачу – Підприємству суми земельного податку, обумовленої Договором;

2) чи включається Підприємством до бази оподаткування ПДВ сума коштів, отриманих від орендаря як відшкодування (компенсація) вартості витрат на сплату земельного податку  ?

Питання  1.

Орендні відносини регулюються Земельним і Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», договором оренди земельної ділянки, а справляння орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності – Кодексом.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог статтею 288 Кодексу.

Питання компенсації (відшкодування) Підприємству як балансоутримувачу Об’єктів суми земельного податку за Ділянку, на якій розташовані Об’єкти, регулюється умовами Договору, що належить до цивільних відносин між суб’єктами господарювання.

Додатково зауважуємо, що оскільки базою оподаткування платою за землю, в тому числі й земельним податком, є нормативна грошова оцінка земельної ділянки (далі – Оцінка) з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІ Кодексу (підпункт  271.1 пункту  271.1 статті 271 Кодексу), то для цілей оподаткування земельним податком Підприємство має застосовувати Витяг з технічної документації про Оцінку Ділянки, чинною на дату декларування податкових зобов’язань із земельного податку, з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Пунктом 286.2 статті 286 Кодексу визначено, що у разі затвердження відповідним рішенням органу місцевого самоврядування нової Оцінки земельної ділянки, до контролюючих органів разом з податковою декларацією з плати за землю надається Витяг з технічної документації такої Оцінки.

Питання  2.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються Господарським кодексом України (далі – Господарський кодекс).

Статтею 67 Господарського кодексу встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Статтями 284 та 286 Господарського кодексу визначено, що істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

У вартості орендної плати за рухоме/нерухоме майно орендар має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду.

Складовою частиною господарської діяльності з нерухомим майном є як придбання власником такого майна певних товарів та отримання послуг, пов’язаних з необхідністю утримання такого майна (теплова та електрична енергія, природний газ, послуги з водопостачання, водовідведення, охорони, інших супутніх товарів/послуг тощо, сплата податків, пов'язаних з рухомим/нерухомим майном (транспортний податок, земельний податок, орендна плата за землю, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки), так і перенесення вартості таких витрат на вартість готової продукції чи послуг, в тому числі і формування з урахуванням таких витрат розміру орендної плати за рухоме/нерухоме майно (в такому випадку перераховані витрати будуть визнані такими, що використані орендодавцем в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності).

Правові, економічні та організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, передачею права на експлуатацію такого майна, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, регулюються Законом України від 03 жовтня 2019 року № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна».

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Тому платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом  V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт  14.1.185 пункту  14.1 статті  14 Кодексу).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9  і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування    орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Операція з надання послуг з оренди нерухомого майна, яке знаходиться на митній території України, відповідно до підпункту «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу є операцією з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку (крім операцій, визначених підпунктом 196.1.15 пункту 196.1 статті 196 Кодексу). Орендар у вартості орендної плати за нерухоме майно має здійснювати економічне відшкодування (компенсацію) всіх елементів витрат, пов’язаних з послугами з надання майна в оренду, у тому числі й таких складових, як земельний податок.

Отже, якщо грошові кошти, отримані у вигляді відшкодування (компенсації) понесених витрат, зокрема, зі сплати земельного податку (за виключенням суми відшкодування орендодавцю – бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), за своєю економічною сутністю є оплатою вартості поставлених товарів/послуг (у тому числі послуг з оренди), то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ їх отримувачем (у тому числі за умови, що між орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем не укладено окремий договір про відшкодування орендарем понесених витрат балансоутримувача на сплату земельного податку) та при їх отриманні він зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ (якщо отримання коштів є першою подією).

У разі якщо відшкодування сум земельного податку за земельну ділянку під об'єктом оренди отримує орендодавець – бюджетна установа, такі кошти, як складова витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, до бази оподаткування не включаються та ПДВ не оподатковуються.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.