Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.07.2025 р. № 3637/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо питання повернення надлишково сплаченого податку на доходи нерезидента та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

        Як зазначено у зверненні, згідно з умовами договору, укладеним Банком з нерезидентом, Банк виплачує нерезиденту проценти за вкладами, що є доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України згідно підпунктом «а» підпункту 141.4.1 пункту 141.1 статті 141 Кодексу. Відповідно з таких доходів Банк, як особа, яка виплачує дохід нерезиденту, утримує податок в порядку і за ставками, визначеними Кодексом та правилами міжнародного договору України. 

Банк просить надати роз’яснення стосовно існуючого порядку повернення надлишково сплаченого податку на доходи нерезидента та дій Банку у випадку наявності надміру сплаченої Банком суми податку на доходи нерезидента, коли з доходів нерезидента було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України:

        1. Чи може Банк самостійно, керуючись статтями 43, 50 Кодексу, подати уточнюючий розрахунок (Додаток ПН до рядка 23 ПН Декларації), уточнити суму задекларованого податку на доходи нерезидента у бік зменшення та подати заяву на повернення Банку надміру сплаченого податку з доходів нерезидента? Тобто такі дії Банку будуть відбуватися без залучення нерезидента та необхідності виконання ним вимог пункту 103.11-103.14 ст. 103 Кодексу?

                2. Чи може Банк в своїй заяві, керуючись пунктом 43.4 статті 43 та пунктом 103.13 статті 103 Кодексу, зазначити напрям перерахування надміру сплаченого податку з доходів нерезидентів – на рахунок Банку як особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента, з подальшим перерахуванням нерезиденту надміру сплаченого податку з доходів?

         3. Чи може Банк, керуючись пунктом 43.4 статті 43 та пунктом 103.14 статті 103 Кодексу, спрямувати кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись Банку як особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, в рахунок сплати інших податкових зобов’язань Банку за його письмовою заявою, але без подання нерезидентом заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України відповідно до пункту 103.11 статті 103 Кодексу?

       

 

        Щодо питань 1-3.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначено  нормами Кодексу.

Водночас зазначаємо, що питання щодо договірних відносин частково визначається Цивільним кодексом та Господарським кодексом України.

Цивільний та Господарський кодекс України містять вичерпні  положення, поняття, визначення, а також деталізують процедури договірних відносин.

При цьому, господарський договір – це договір між суб’єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, що  встановлює права та обов’язки для сторін договору та регулює господарські відносини між ними, в першу чергу, за нормами Господарського кодексу, а в частині, яка йому не суперечить -  за нормами  Цивільного кодексу.

Тобто, господарські відносини між двома сторонами договору  урегульовуються  в рамках  домовленості між такими сторонами, в тому числі щодо взаємної узгодженості між суб’єктами  господарювання стосовно визнання надміру сплаченого податку для подання заяви на повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку з доходів нерезидента.

Поряд з цим, зазначаємо, що  у  разі якщо сторони не можуть досягти взаємної згоди у вирішенні та узгодженні відносин щодо визнання наявності у нерезидента зайво утриманих сум податку,  вирішення цього питання лежить в площинні врегулювання питання  в рамках договірних відносин або в судовому порядку.

Згідно з положеннями підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними підпунктом 141.4 статті 141 Кодексу.

Під час здійснення на користь нерезидента будь-якої виплати з  джерелом його походження з України виникає обов’язок утримання податку з таких доходів відповідно до підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 Кодексу.

 Пунктом 137.3 статті 137 Кодексу визначено, що відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку з доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

 Сума податків з доходів нерезидентів, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентам за звітний (податковий) період, відображається платником у таблиці 1 додатка ПН до рядка 23 ПН податкової Декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація) та відповідно у рядку 23 ПН Декларації.

Згідно з абзацом четвертим пункту 46.1 статті 46 Кодексу додатки до Декларації є її невід’ємною частиною.

Додаток ПН заповнюється окремо по кожному нерезиденту, якому виплачуються доходи.

        Таким чином, Додаток ПН підлягає обов’язковому заповненню і поданню у разі, якщо були здійснені виплати доходів нерезиденту.

Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу  визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102  Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до пункту 103.11 статті 103 Кодексу, у разі якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, розгляд питання про відшкодування різниці здійснюється на підставі подання до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи, яка виплатила доходи нерезидентові та утримала з них податок, заяви про повернення суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.

Необхідні документи подаються нерезидентом або посадовою (уповноваженою) особою, яка повинна підтвердити свої повноваження відповідно до законодавства України.

Контролюючий орган перевіряє відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України, а також факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезидентові.

У разі підтвердження факту зайвого утримання сум податку контролюючий орган приймає рішення про повернення відповідної суми нерезидентові, копії якого надаються особі, яка під час виплати доходів нерезидентові утримала податок, та нерезидентові (уповноваженій особі). Висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилається до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі відмови в поверненні суми податку контролюючий орган зобов’язаний надати нерезидентові (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь (пункт 103.12 статті 103 Кодексу).

Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі висновку контролюючого органу перераховує кошти у розмірі, визначеному у висновку, на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента (пункт 103.13 статті 103 Кодексу).

Особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов'язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов'язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надсилається (пункт 103.14 статті 103 Кодексу).

Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань  визначено статтею 43 Кодексу та Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (із змінами), зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за № 370/33341.          

Згідно з пунктом 43.3 статті 43 Кодексу обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Не підлягають поверненню помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань та пені платникам податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій (пункт 43.1 статті 43 Кодексу).

Слід зазначити, що обов’язок на  здійснення  коригувань задекларованих показників, в порядку визначеному пунктом 50.1 статті 50 Кодексу  покладається на платника податку, який здійснює виплату доходу нерезиденту та утримує податок з такого доходу.

Враховуючи зазначене повернення зайво утриманого та перерахованого до бюджету податку з доходів нерезидента здійснюється за рішенням контролюючого органу на підставі заяви нерезидента за процедурою, визначеною пунктами 103.11 - 103.14 статті 103 Кодексу з можливістю зарахування таких коштів в рахунок сплати інших податкових зобов’язань резидента, який зайво утримав податок, за його письмовою заявою.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).