Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2025 р. № 3650/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення            _________ щодо окремих питань оформлення та оподаткування операцій із надання правничої (правової) допомоги у вигляді благодійної допомоги, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на підприємстві в юридичному підрозділі працюють працівники, які мають свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю (адвокати).

При цьому адвокат може представляти юридичну особу, з якою він перебуває у трудових відносинах, за умови укладання з такою юридичною особою договору про правову допомогу з дотриманням усіх вимог             Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (зі змінами) (далі – Закон № 5076).

Підприємство укладає договори про надання правничої (правової) допомоги з «працівниками-адвокатами», в яких вказує, що «Сторони погодили, що розмір гонорару Адвоката за цим Договором складає 0,00 грн. (нуль гривень 00 коп.), правнича (правова) допомога надається Адвокатом Клієнту за цим Договором без оплати гонорару («Pro Bono»)».

Враховуючи викладене вище, у зверненні викладено такі запитання для надання індивідуальної податкової консультації:

1. Чи вважається договір про надання правничої (правової) допомоги, укладений на безоплатній основі («Pro Bono»), благодійною допомогою (послугою) підприємству?

2. Яким чином підприємство повинно визначати вартісну величину (послуги) отриманої благодійної допомоги?

3. Чи повинно підприємство враховувати при обліку виконуваної працівником роботи виконання останнім роботи («Pro Bono»)?

 

Щодо запитань 1 – 3

Насамперед зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1             ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання, у тому числі у сфері здійснення адвокатської діяльності, проведення операцій з благодійною допомогою та організації трудових відносин не належать до компетенції ДПС.

Водночас повідомляємо, що відповідно до частини першої ст. 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом № 5076.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються                Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (зі змінами), що забезпечує правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності, утвердження гуманізму і милосердя, забезпечує сприятливі умови для утворення і діяльності благодійних організацій.

Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП), який регулює трудові відносини всіх працівників, встановлює, що законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці визначає Закон України  від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (зі змінами), який спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати.

Що стосується оподаткування податком на прибуток підприємств, то згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому в загальному порядку положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання благодійної допомоги та врахування витрат з оплати праці.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання бухгалтерського обліку підприємством операцій з отримання благодійної допомоги та врахування витрат з оплати праці належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Водночас наголошуємо, що питання трудових відносин належать до компетенції Міністерства економіки України як головного органу у системі центральних органів  виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу (п. 1 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124 зі змінами)).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).