Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2025 р. № 3664/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів за межами митної території України та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство планує придбати товар (спеціальне обладнання) у постачальника – нерезидента та поставити цей товар покупцю – резиденту за межами митної території України, без його фактичного ввезення на митну територію України Товариством.

Згідно з обраними умовами поставки право власності на товар, всі ризики втрати та/або знищення товару переходять до покупця за межами митної території України. Обов’язок щодо ввезення товару на митну територію України та його митне оформлення також покладається на покупця.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи підлягає оподаткуванню ПДВ зазначена у зверненні операція з постачання товару  продавцем-резидентом покупцю-резиденту за межами митної території України;

2) чи має бути складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ­ ЄРПН) податкова накладна при здійсненні зазначених у зверненні операцій;

3) та 5) які податкові наслідки можуть виникнути у Товариства у зв’язку зі здійсненням зазначеної у зверненні господарської операції з постачання товару покупцю – резиденту поза митною територією України;

4) чи вважатиметься подання до банку договору поставки, специфікації, видаткових накладних тощо, складених та підписаних уповноваженими представниками сторін угоди (Товариством та покупцем) за результатами зазначеної вище господарської операції, виконанням Товариством вимог підпункту 5 пункту 9 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту, затвердженої постановою правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі – Інструкція № 7)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 74 глави 13 МКУ імпорт (випуск для вільного обігу) – це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування ПДВ до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правила визначення місця постачання товарів та послуг встановлено статтею 186 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 186.1 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання товарів, зокрема, є:

фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;

місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та МКУ, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2, 3 та 5 (у частині оподаткування ПДВ)

Якщо операції Товариства з постачання товару (в тому числі резиденту) здійснюватимуться за межами митної території України, а саме товар фактично не ввозитиметься на митну територію України Товариством, за даними операціями об’єкт оподаткування ПДВ не виникатиме та, відповідно, податкові накладні за такими операціями не складаються.

Отже, у разі здійснення операцій з постачання товарів за межами митної території України податкові наслідки з ПДВ відсутні.

Щодо питань 3 та 5 (у частині оподаткування податком на прибуток підприємств)

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

У разі якщо операції з придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидентів підпадають під визначення контрольованих, платник податку самостійно коригує ціни в таких операціях згідно з вимогами підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 та визначає різницю відповідно до положень підпункту 140.5.2 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ. Крім того, у разі, коли операції з такими нерезидентами не є контрольованими, застосовуються вимоги підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у нерезидента, а також подальшої його реалізації резиденту без перетину митного кордону України, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 4

Питання щодо переліку документів, які є підставою для виконання умов для завершення банком валютного нагляду за розрахунками при здійсненні наведених у зверненні операцій, викладених у підпункті 5 пункту 9 Інструкції НБУ № 7, не належить до компетенції Державної податкової служби України, а тому з порушеного питання ДПС рекомендує звернутися до Національного банку України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).