Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2025 р. № 3667/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ у викладеній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, рішенням господарського суду за Товариством (платником ПДВ) визнано право власності на нежитлові будівлі за набувальною давністю, внаслідок чого Товариством отримано у власність нерухоме майно на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважається постачанням товарів у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ набуття права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) за набувальною давністю на підставі рішення суду;

2) чи зобов’язаний платник податку нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у разі набуття ним права власності на нерухоме майно (нежитлові будівлі) за набувальною давністю на підставі рішення суду? 

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законам.

Особливості набуття права власності за набувальною давністю визначені статтею 344 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої статті 344 ЦКУ особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном ­протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦКУ.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду (частина четверта статті 344 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

У розумінні норм підпункту 14.1.191  пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ постачанням товарів вважатиметься передача права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на підставі рішення суду, а не отримання (набуття) такого права власності.

Водночас, отримання (набуття) права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на підставі рішення суду розглядається як операція з придбання товарів.

Щодо питання 2

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платника ПДВ з постачання (у тому числі за рішенням суду) товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ визначено на митній території України, а не операції з придбання товарів/послуг (у тому числі отримання (набуття) права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на підставі рішення суду).

Таким чином обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за  операцією з передачі права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на підставі рішення суду виникає в особи (платника ПДВ), яка здійснює передачу такого права власності, а не в особи, яка отримує (набуває) таке право власності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).