Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.07.2025 р. № 3734/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства, та керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Товариство зазначає, що постачальником електричної енергії на Товариство було помилково виписано дві ідентичні податкові накладні, одна з яких була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), по другій реєстрація в ЄРПН була зупинена. З метою проведення коригування, постачальником була розблокована помилково виписана податкова накладна. Однак з моменту виписки помилкової накладної минуло 1095 днів, що унеможливлює подання відповідного коригування.

В результаті утворилась ситуація коли на одну господарську операцію зареєстровано дві податкові накладні, що створює надлишок реєстраційного ліміту та накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їхнього зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності та/або за відсутності придбання послуг зберігання. Це дає підстави для присвоєння коду 11 ризиковості платників податків Товариству, та не дає підприємству вести нормальну підприємницьку діяльність.    

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання щодо можливості виправлення суми реєстраційного ліміту у випадку, коли помилково зареєстровано в ЄРПН дві податкові накладні, які складені на одну операцію з постачання товарів / послуг, але після реєстрації минуло 1095 днів.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V Кодексу якщо після постачання товарів / послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів / послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Правила складання податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних та їх реєстрація в ЄРПН регулюються статтею 201 розділу V Кодексу, Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307, та Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі – Порядок № 1246).

Згідно з положеннями пункту 5 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200¹.3, 200¹.9 статті 200¹, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 розділу V та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, а також з урахуванням Законів України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 06.06.2017 № 557.

Реєстрація розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН може бути здійснена тільки після реєстрації в ЄРПН податкових накладних.

Абзацом другим пункту 192.1 статті 192 розділу V Кодексу визначено термін, протягом якого розрахунок коригування до податкової накладної має бути зареєстрований в ЄРПН.     

Так, розрахунок коригування не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (пункт 201.16 статті 201 розділу V Кодексу).

Після прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН податкова накладна реєструється в ЄРПН тією датою, за якою її було надіслано до ДПС з метою реєстрації в ЄРПН, що зафіксовано у квитанції.

Отже, за наявності підстав для проведення коригування податкової накладної, яке передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, постачальник зобов’язаний скласти розрахунок коригування та направити його покупцю для реєстрації в ЄРПН у терміни встановлені для реєстрації в ЄРПН розрахунків коригування до податкових накладних.

При цьому нормами ПКУ не передбачено виключень щодо можливості реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування, незалежно від обставин, за яких такий розрахунок коригування складається.

Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ (далі – СЕА ПДВ) регулюються статтею 200¹ розділу V, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, зі змінами (далі – Порядок № 569).

Платники ПДВ мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ Накл), обчислену за формулою, встановленою пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу та пунктом 9 Порядку № 569 (далі – реєстраційна сума). Обрахунок реєстраційної суми, а також складових формули, на підставі яких визначається така сума, здійснюється автоматично.

Однією із складових зазначеної формули є показник ∑ Накл Вид – загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в ЄРПН, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в ЄРПН.

Відповідно до пункту 18 Порядку № 569 розрахунок коригування, який передбачає зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг (зменшення податкового зобов'язання постачальника та податкового кредиту отримувача), враховується під час обчислення зазначеної у пункті 9 Порядку № 569 реєстраційної суми для постачальника та отримувача після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Отже, розрахунок коригування до помилкової (зайвої) податкової накладної, з дати складання якої минуло 1095 днів, не може бути зареєстрований в ЄРПН, тому не враховується при обрахунку показників в СЕА ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу.