Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2025 р. № 3785/ІПК/99-00-09-04-03 ПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих норм законодавства стосовно ліцензування торгівлі пальним, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах  компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є платником акцизного податку з реалізації пального, має ліцензії на право оптової торгівлі пальним за наявності місць оптової торгівлі пальним та на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі пальним.

Як зазначено у зверненні, Товариство має ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 25.10.2021 та від 13.08.2021 (на тимчасово окупованій території). Згідно з «Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України  від 22 грудня 2022 року № 309 (далі – Перелік територій), дата початку тимчасової окупації території, зазначеної у зверненні - 27.02.2022.

З моменту повномасштабного вторгнення країною агресором на територію України та з моменту тимчасової окупації території зазначеної у зверненні - 27.02.2022 Товариство не здійснювало сплату чергового платежу за діючі ліцензії від 25.10.2021 (сплачено за період з 27.10.2021 до 27.10.2022) та від 13.08.2021 (сплачено за період з 13.08.2021 до 13.08.2022). Термін дії ліцензій до 27.10.2026 та 13.08.2026 відповідно.

Враховуючи викладене вище та вимоги Закону України від 18 червня        2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817), Товариство запитує: 

1. Чи підлягають анулюванню з дня несплати першого чергового платежу ліцензії на право здійснення відповідного виду господарської діяльності в місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, на виконання норм п. 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів?

2. З якої дати мають бути анульовані такі ліцензії ?

3. Чи вважаються дійсними ліцензії на право здійснення відповідного виду господарської діяльності в місцях провадження діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, що включені до Переліку територій, відповідно до норм Закону № 3817 у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів, оскільки Законом № 3817 не передбачено винятків щодо термінів сплати чергових платежів за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності, розташованих на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією  територіях України?

 

Щодо зазначених питань

З 27 липня 2024 року набрав чинності Закон № 3817, крім окремих його норм, які   набрали чинності та введені в дію у  терміни,  встановлені пунктом 1 розділу XII «Прикінцеві положення».

Відповідно до пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону № 3817 розділ VІІ «Ліцензування» Закону № 3817 (крім окремих його норм) набрав чинності та введений в дію з 1 січня 2025 року.

Пунктом другим розділу XII «Прикінцеві положення» Закону № 3817 установлено, зокрема, що:

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» втрачає чинність з 1 січня 2025 року (крім окремих його норм);

положення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до дня втрати ним чинності застосовуються в частині, що не суперечить положенням Закону № 3817.

Відповідно до пункту 3 розділу ХІІІ «Перехідні положення»               Закону № 3817 ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, видані відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до 1 січня 2025 року, вважаються чинними та підтверджують право на провадження відповідного виду (видів) господарської діяльності до завершення строку, на який їх було видано (для ліцензій, виданих на визначений строк), або до дня припинення їхньої дії в порядку, визначеному Законом № 3817.

Відповідно до пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення»               Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим цього пункту (починаючи з дня введення воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, до дня набрання чинності Законом № 3817), здійснював господарську діяльність на підставі ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності, строк дії якої не закінчився у такий період, але за якою не сплачено чергові платежі, зобов'язаний протягом трьох місяців, наступних за місяцем, в якому набрав чинності цей Закон, сплатити не сплачені протягом зазначеного періоду чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Згідно з абзацом п’ятим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 суб’єкт господарювання, який у період, визначений абзацом першим пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817, припинив провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зобов’язаний протягом двох місяців, наступних за місяцем, в якому                 Закон № 3817 набрав чинності:

подати до органу ліцензування заяву про припинення дії ліцензії у зв’язку з припиненням провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;

сплатити не сплачені за період до дня припинення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, чергові платежі за ліцензію на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Абзацом 25 пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 встановлено, що у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного цим пунктом періоду вимоги щодо сплати чергових платежів дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування у порядку, визначеному законодавством, з дня несплати першого чергового платежу.

Згідно із абзацом 27 пункту 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону      № 3817 орган ліцензування у порядку та строки, визначені законодавством, вносить відомості, зокрема, про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального або Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Отже, Законом № 3817 передбачено припинення дії ліцензії у разі несплати чергового платежу за ліцензію. Зокрема, у разі невиконання суб’єктом господарювання протягом визначеного пунктом 6 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону № 3817 періоду вимоги щодо сплати чергових платежів (протягом трьох місяців з дня, наступних за місяцем, в якому Закон № 3817 набрав чинності) дія ліцензії, строк дії якої не закінчився у період, визначений абзацом першим цього пункту, припиняється органом ліцензування з дня несплати першого чергового платежу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).