X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.07.2025 р. № 3789/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Благодійний фонд, який не зареєстрований платником ПДВ, отримує компенсацію / відшкодування витрат від Національної служби здоров’я України та Міністерства соціальної політики України за послуги, надані бенефіціарам (населенню), які є благодійною діяльністю фонду. Від самих набувачів за надані послуги Благодійний фонд грошової, матеріальної або інших видів компенсації не отримує.  

Враховуючи вищевикладене, Благодійний фонд просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. чи вважається безоплатним (у розумінні підпункту 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) постачання товарів/послуг від Благодійного фонду набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації; чи враховується обсяг таких операцій для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ;
  2.  чи вважається безоплатним (у розумінні підпункті 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ) постачання товарів/послуг від Благодійного фонду набувачам благодійної допомоги у разі отримання грошової, матеріальної або інших видів компенсації за такі товари/послуги від третьої особи; чи враховується обсяг таких операцій для визначення необхідності обов'язкової реєстрації платником ПДВ?

Водночас, наявна у зверненні інформація не дає змоги встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій, необхідні для однозначної ідентифікації правовідносин, та щодо фактичних обставин таких операцій.

У зв’язку з цим ДПС надає загальне роз’яснення виходячи із наявної у зверненні інформації.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (пункт 5.3 статті 5 розділу І ПКУ).

Загальні засади благодійної діяльності в Україні та правове регулювання відносин у суспільстві, спрямованих на розвиток благодійної діяльності визначено Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» зі змінами (далі – Закон № 5073).

Відповідно до статті 1 Закону № 5073 благодійник – дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності.

Бенефіціар – набувач благодійної допомоги (фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада), що одержує допомогу від одного чи кількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом № 5073. Бенефіціарами благодійних організацій можуть бути також будь-які юридичні особи, що одержують допомогу для досягнення цілей, визначених Законом № 5073.

Благодійна діяльність – добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених Законом № 5073 цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Благодійна організація – юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених Законом № 5073, як основну мету її діяльності.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Згідно з підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ безоплатно надані товари, роботи, послуги:

товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб’єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункт 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами – її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону № 5073.

Не підлягають звільненню від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у підпункті 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункті 180.1 статті 180 розділу V ПКУ. Так, відповідно до підпунктів «а» та «г» підпункту 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ такими особами для цілей розділу V ПКУ є, відповідно, юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ під обов’язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа (крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи), у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей реєстрації платником ПДВ включається обсяг безпосередньо здійснених операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також обсяг операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ. Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Підпунктом 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ визначено, що  операції, передбачені підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, громадськими об'єднаннями та/або благодійними організаціями, не включаються такими громадськими об'єднаннями або благодійними організаціями при визначенні загальної суми для обов'язкової реєстрації платником ПДВ відповідно до статті 181 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій

Щодо питань 1 – 2

За загальновстановленими правилами для цілей застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ, встановленого підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації.

У разі, якщо за поставлені товари/послуги благодійна організація отримує компенсацію від третьої особи, то таке постачання не є безоплатним постачанням для цілей застосування вказаного вище режиму звільнення від оподаткування ПДВ.

Так, операції благодійної організації з надання благодійної допомоги підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ у разі дотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, а саме:

однією із сторін при здійсненні таких операцій повинен бути обов’язково суб’єкт, що має статус благодійної організації, утвореної і зареєстрованої відповідно до законодавства;

постачання благодійної допомоги повинно бути безоплатним, а саме без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації;

благодійна допомога не повинна надаватися у вигляді зазначених у розділі VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у розділі IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

У разі недотримання умов, визначених підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, такі операції благодійної організації підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.

Щодо необхідності врахування обсягу операцій благодійної організації з надання благодійної допомоги для цілей обов’язкової реєстрації благодійної організації як платника ПДВ

При обрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ для цілей реєстрації як платника ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ благодійній організації необхідно враховувати обсяги операцій з постачання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, здійснених протягом останніх 12 календарних місяців, тобто обсяги тих операції, що підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

Водночас, з огляду на норми підпункту 69.12 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, обсяги операцій благодійної організації з надання благодійної допомоги, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 197.1.15 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, що здійснені протягом періоду дії воєнного стану в Україні, не враховуються такою благодійною організацією при обрахунку нею загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг для визначення необхідності реєстрації платником ПДВ в обов’язковому порядку відповідно до статті 181 розділу V ПКУ.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 роздiлу II ПКУ).