Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2025 р. № 3795/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця (далі – Підприємець)
від (вх. ДПС № від) щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, Підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку другої групи) та здійснює діяльність у сфері торгівлі.

У відповідності до «заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуги Еквайринг» Підприємець використовує послугу Приватбанку «Оплата Частинами»

Враховуючи викладене вище, Підприємець просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання (в контексті звернення):

1. Чи являється дана операція розрахунковою і потребує її фіскалізації (проведення операції через ПРРО)?

Перед наданням відповіді на поставлене податковому органу питання, звертаємо увагу Підприємця, що відповідно до пункту 52.1 статті 52 Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації у паперовій або електронній формі повинно містити, зокрема, зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин).

Посилання в зверненні на складність застосування норм Кодексу, не має жодного відношення до порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, та норм прямої дії
Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі– Закон № 265), що є спеціальним.

Крім того, у своєму зверненні Підприємець зазначає, що «практична необхідність отримання податкової консультації полягає у необхідності формування чіткого розуміння застосування ПРРО при оплаті покупцем на банківські реквізити у форматі IBAN через «Оплата частинами в Інтернеті», не розкриваючи її суті, при цьому, як приклад, додає до звернення копію платіжної інструкції, де зазначено платником – Приватбанк, а не особа – покупець, що призводить до протирічь у самому тексті звернення, та не дає можливості його однозначного розуміння.

При цьому інформація про підключення Підприємця до програми ПриватБанку «Оплата Частинами в інтернеті», як і сама додана до звернення заява, не регулюють правовідносин, які виникають між продавцем та покупцем товарів.

Враховуючи викладене вище, та з метою недопущення неоднозначного трактування законодавства, відповідь надається із використанням його загальних положень.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ цього Закону.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

При цьому за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Звертаємо увагу, що перелік безготівкових способів розрахунку за товари (послуги), наведений як у визначенні розрахункової операції, так і в статті 3 Закону № 265, містить слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність такого переліку.

З огляду на зазначене розрахунки з використанням реквізитів поточних (банківських) рахунків містять ознаки розрахункових операцій у розумінні Закону № 265.

Слід зазначити, що обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

Описаний у зверненні спосіб взаємодії Підприємця із покупцями підпадають під дію регулювання частини першої статті 694 Цивільного кодексу України відповідно до якої, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Суб’єктами (учасниками) безпосередньо операції купівлі-продажу товару є лише продавець, який здійснює продаж товарів, і споживач (покупець), як отримувач такого товару.

Водночас, відстрочення та/або розстрочення платежів, як оплати за товар жодним чином не повинні впливати на обсяг обов’язків продавця та прав покупця визначених статтями 664, 655 та 662 Цивільного кодексу України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, продаж товарів із використанням еквайрингу потребує обов’язкового застосування РРО / ПРРО.

Також слід зауважити, що відповідно до сталої судової практики, сформованої ще з 2010 року, зокрема, за визначенням, наведеним у статті 2 Закону № 265, РРО / ПРРО – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг), тощо.

Зміст наведеної правової норми свідчить на користь того, що
РРО / ПРРО призначений не тільки для реєстрації розрахунків, а й для реєстрації кількості проданих товарів.

Зважаючи на сферу застосування РРО / ПРРО та обставини, щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі товарами суди підтримали правову позицію контролюючого органу про наявність продавця товарів обов’язку застосовувати РРО / ПРРО з метою обліку кількості реалізованих товарів, який не залежить від способу здійснення розрахунків.

Зазначений висновок кореспондується з приписами статті 9 Закону № 265, які містять вичерпний перелік умов, при виконанні яких РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються.

Водночас згадана правова норма не виключає обов’язку СГ застосовувати такий РРО / ПРРО при реалізації товарів на підставі кредитних договорів, розрахунок за які здійснюється в безготівковій формі.

При цьому, обов’язковій фіскалізації підлягає не отримання коштів від банку, а відпуск (відвантаження, видача, надання) товару споживачу, навіть, якщо такий відпуск не супроводжується оплатою готівкою або переказом в безготівковій формі, але відбувається на території господарської одиниці де проводяться розрахунки за товари, послуги.

Враховуючи викладене вище та як відповідь на питання повідомляємо, що продаж Підприємцем товару у кредит має супроводжуватись обов’язковим застосуванням ним РРО / ПРРО та наданням або надсиланням фіскального чека покупцю не пізніше моменту вручення йому товару.

Зважаючи на обсяг фактичних обставин наведений у зверненні, а також неточності у них, надати більш детальну індивідуальну податкову консультацію неможливо.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.