Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2025 р. № 3798/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

 Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

          Як зазначено у зверненні, Товариство є власником сонячних панелей, які використовує у господарській діяльності.

       Товариством укладено договір про купівлю-продаж електричної енергії з іншим підприємством та просить надати роз’яснення з наступних  питань:

1. Чи належать до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню, операції з реалізації нашим підприємством електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, а саме джерел сонячної енергії, що виробляється власними сонячними панелями?

2. Який код УКТ ЗЕД використовувати при складанні податкових накладних на постачання (продаж) електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії?

Щодо питання 1

        Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 № 2019 «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

        Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

        Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

        Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

         Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

         Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до  підакцизних товарів.

         Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункт 212.1 стаття 212 Кодексу).

     

         Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції,  зокрема,  з:

        реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

        реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

        Не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (підпункт 213.2.8 пункт 213.2 стаття 213 Кодексу).

       Підпунктом 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Кодексу надане визначення відновлювальних джерел енергії – це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів.

       Згідно підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Кодексу реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб'єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб'єкту відповідної ліцензії.

       Отже, у разі здійснення, без отримання ліцензії відповідно до законодавства, операцій з реалізації (продажу) електричної енергії, виробленої власними сонячними панелями або передачі для власного споживання власновиробленої електричної енергії у суб’єкта господарювання не виникатиме податкове зобов’язання із сплати акцизного податку та відсутній обов’язок подання податкової звітності з акцизного податку (згідно з підпунктом 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу).

        У разі, якщо Товариство матиме ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, то суб’єкт господарювання буде платником акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу та зобов’язаний подавати декларацію з акцизного податку. Разом з цим обов’язок щодо сплати акцизного податку у суб’єкта господарювання відсутній згідно з підпунктом 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу.

Щодо питання 2

        Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 стаття 1 розділ I Кодекс).

        Пунктом 44.1 статті 44 розділу II Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1статті 44 розділу II Кодексу.

        Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

       Відповідно до підпункту 201.1 статті 201 Кодексу визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується

на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05.10.2017 № 2155-VIII року № 996-XIV «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

         У податковій накладній зазначаються в окремих рядках, визначених підпунктами «а»-«л» підпункту 201.1 статті 201 Кодексу, обов’язкові реквізити, зокрема:

         для товару – код товару згідно з УКТ ЗЕД,

         для послуг – код послуги згідно з ДКПП.

         Згідно з підпунктом 2 пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307), у разі постачання товару заповнюється графа 3.1 «код товару згідно з УКТ ЗЕД», послуги – графа 3.3 «код послуги згідно з ДКПП» податкової накладної.

         ДПС визначає умовні коди товарів, що відсутні в УКТ ЗЕД, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку при складанні податкових накладних відповідно до статті 201 Кодексу.

        Платники податку, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП не повністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду. При цьому код згідно з УКТ ЗЕД зазначається на рівні позиції, підпозиції, категорії, підкатегорії відповідно до Закону України від 19.10.2022 року № 2697-IX «Про Митний тариф України», зі змінами.

         Підпунктом 14.1.191 пунктом 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що з метою застосування терміну «постачання товарів», зокрема електрична енергія, вважається товаром.

         Відповідно до статті 1 Закону № 2019, зі змінами, електрична енергія – енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

         Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших     нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, повідомляємо.

        Постачання електричної енергії у розумінні Кодексу є постачанням товару.

        Отже з питань правильності визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД для товарів, зокрема, електроенергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії, пропонуємо звернутись до Торгово-промислової палати України або науково-дослідного інституту судових експертиз.

        Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.