Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.07.2025 р. № 3816/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення фізичної особи – підприємця  ….. щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування другої групи. Має орендовані у фізичних осіб земельні ділянки сільськогосподарського призначення. В грудні 2025 року платник податків планує сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір за орендовані у 2025 році у фізичних осіб земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та   сплаченого податку на доходи фізичних осіб за грудень 2025 року буде подано в січні 2026 року.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець включити до розрахунку загального мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік суми податку на доходи фізичних осіб і військовий збір за 2025 рік, сплачених у грудні 2025 року, адже станом на 01.01.2026 такі суми в інтегрованій картці платника податків рахуються як надміру сплачені кошти?
2.  Чи буде вірним суми зазначених податків і зборів включити в розрахунок мінімального податкового зобов’язання  2026 року?

Визначення понять, що вживаються у Кодексі, зазначені ст. 14 Кодексу, зокрема:

грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

надміру сплачені грошові зобов'язання – це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету або на єдиний рахунок понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату (п.п. 14.1.115 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

мінімальне податкове зобов’язання – це мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній
особі – підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням
(п.п. 14.1.114² п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особливості визначення загального мінімального податкового зобов'язання платників єдиного податку  встановлено ст. 297 ¹ Кодексу.

Згідно з п. 297¹.1 ст. 297¹ Кодексу платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов'язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов'язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.

Відповідно до п. 297¹.2 ст.  297¹ Кодексу для фізичної особи – платника єдиного податку другої групи різниця між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок обчислюється шляхом віднімання від загального мінімального податкового зобов’язання загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

До суми сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок відносяться, зокрема:

єдиний податок; податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів (чистого оподаткованого доходу) від продажу (реалізації) власної сільськогосподарської продукції (у разі переходу в податковому (звітному) році на спрощену систему оподаткування із загальної);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником єдиного податку другої групи у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб);

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів фізичних осіб за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, за податковий (звітний) рік;

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Враховуючи вищевикладене, у розрахунок мінімального податкового зобов’язання суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору враховуються у періоді, у якому вони фактично сплачені, у разі, якщо такі кошти не є надміру або помилково сплаченими.

Таким чином, суми податку на доходи фізичних осіб і військового збору,
які будуть сплачені авансом у грудні 2025 року будуть вважатися надміру сплаченими грошовими зобов’язаннями та не можуть бути враховані під час розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2025 рік. При цьому така сума може бути врахована під час розрахунку мінімального податкового зобов’язання за 2026 рік.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.