Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.07.2025 р. № 3820/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації Підприємства стосовно відображення від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2023 рік і за 2024 рік, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство вже третій рік поспіль, починаючи з 2022 року, отримує показник фінансового результату з мінусовим значенням. Підприємство є малодохідним та свого часу відмовилося від застосування податкових різниць, що зафіксовано у декларації з податку на прибуток за
2015 рік.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може підприємство подати з наступною декларацією додаток РІ, щоб показати збиток минулого періоду якщо відмовились від застосування податкових різниць?

2. З податковими деклараціями за 2023 рік та 2024 рік додаток РІ не подавали. Чи можемо ми подати в поточному періоді уточнюючі декларації за 2023 рік та 2024 рік, щоб відобразити у додатку РІ збитки минулих періодів, а саме: в уточнюючій декларації за 2023 рік показати збиток 2022 року, а в уточнюючій декларації за 2024 рік показати збиток 2023 року?

 

Щодо питання 1-2

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний період не перевищує 40 мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 Кодексу), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується зазначений критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік такої безперервної сукупності років. У подальші роки такої сукупності років коригування фінансового результату також не застосовуються, крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років та коригувань, визначених підпунктом 140.4.8 пункту 140.4, підпунктом 140.5.16 пункту 140.5, пунктом 140.6 статті 140 Кодексу.

Згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника (крім великих платників податків) минулих податкових (звітних) років. При цьому, положення цього підпункту застосовуються з урахуванням пунктів 3 та 4 2 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже платник податку, який прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування на всі різниці, застосовує різницю, що зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Кодексу у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Таким чином, якщо платник податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, такий платник виправляє відповідні помилки в порядку, передбаченому пунктом 50.1 статті 50 Кодексу, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання такої податкової декларації.

Отже, для уточнення платником податку показників декларацій за
2023 рік, та за 2024 рік із урахуванням від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років, не відображеного у деклараціях за відповідні податкові (звітні) періоди щодо яких строки давності (1095 днів) не пройшли, такий платник має право на врахування від’ємного значення об’єкта оподаткування в уточнюючому розрахунку згідно з підпунктом 140.4.4 пункту 140.4 статті 140 Кодексу.

Зменшення фінансового результату до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років відображається у рядку 3.2.4 додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (зі змінами та доповненнями).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).