Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.07.2025 р. № 3830/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як викладено у зверненні, Товариство (Продавець) згідно з умовами договору дарування та договору постачання транспортних засобів здійснює постачання транспортних засобів для військової частини. Відповідно до зазначеного договору отримувачем транспортних засобів є військова частина.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи буде для Товариства (Продавця) операція з постачання транспортних засобів об’єктом оподаткування  ПДВ?

2) чи потрібно Товариству (Продавцю) нараховувати податкові зобов’язання за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ?

3) чи здійснюється Товариством (Продавцем) коригування фінансового результату до оподаткування за такою операцією?

Разом з тим у зверненні чітко не зазначено, чи постачання транспортного засобу здійснюється на платній основі, чи на безоплатній, а також за яким кодом згідно з УКТ ЗЕД класифікується транспортний засіб.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VІІІ «Про правовий режим воєнного стану» (далі – Закон № 389), Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (далі – Указ № 64/2022) на території України введено воєнний стан. Указ № 64/2022 затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

Пунктом 2 Указу № 64/2022 визначено завдання військовому командуванню разом з військовими адміністраціями, органами виконавчої влади, правоохоронними органами та за участю органів місцевого самоврядування запроваджувати і здійснювати передбачені Законом № 389 заходи правового режиму воєнного стану, реалізовувати повноваження, необхідні для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі» (далі – Закон № 808).

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ ПКУ.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ. 

Якщо підприємство здійснює продаж транспортних засобів, які належать до його виробничих основних засобів (далі – основні засоби) або невиробничих основних засобів, то слід враховувати таке.

Визначення основних засобів встановлено підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Термін «невиробничі основні засоби» згідно з  підпунктом 138.3.2 пункту 138.3 статті 138 розділу ІІІ ПКУ означає відповідно основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

На підставі пункту 138.1 статті 138 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу ІІІ ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів оборонного призначення, визначених такими згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону № 808, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими в абзацах «а» – «н» підпункту 4 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпунктів 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ (в частині постачання товарів за державними контрактами (договорами) з оборонних закупівель), положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.

Пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1, 2

У випадку, якщо постачання транспортного засобу здійснюється на безоплатній основі.

Обов’язковою умовою для застосування норм, визначених абзацами четвертим та п’ятим пункту 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, є безоплатність (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів/послуг. Оскільки переліку таких товарів/послуг не визначено, вказані норми ПКУ застосовуються до операцій з постачання будь-яких товарів/послуг, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів/послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Операції, визначені в абзаці четвертому пункту 32¹ підрозділу 2 розділу XX ПКУ не є операціями з постачання товарів та послуг (крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ) і, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Водночас за безпосередньо такими операціями не виникає обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання податкової накладної, а також нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та складання зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

У випадку, якщо постачання транспортного засобу здійснюється на платній основі, то за операціями з постачання товарів на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 20 відс., 14 відс. та/або 7 відс., постачальник (платник ПДВ) зобов’язаний:

нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за відповідною ставкою;

скласти податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН у встановленому ПКУ порядку.

За операціями з постачання товарів (у тому числі товарів оборонного призначення) на митній території України, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 32 розділу ХХ ПКУ, постачальник (платник ПДВ) податкові зобов’язання з ПДВ не нараховує, але при цьому зобов’язаний скласти податкові накладні і зареєструвати їх в ЄРПН у встановленому ПКУ порядку. Одночасно з цим, якщо такі товари були попередньо придбані постачальником (платником ПДВ) з ПДВ, то у такого постачальника виникає обов’язок щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ і складання та реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, крім випадків, коли таке постачання здійснюється на виконання державних контрактів з оборонних закупівель.

Щодо питання 3

Якщо підприємство проводить операцію з продажу транспортних засобів, що є основними засобами (або невиробничими основними засобами), то такий платник податку на прибуток збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно на суму залишкової вартості такого окремого об’єкта основних засобів або на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів (якщо таке майно (транспортні засоби) віднесено до невиробничих основних засобів), визначених відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Водночас, такий платник податку на прибуток зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму залишкової вартості відповідного окремого об’єкта основних засобів (якщо майно (транспортні засоби) належить до основних засобів), визначеної з урахуванням положень статті 138 розділу ІІІ ПКУ, або на суму первісної вартості придбання окремого об’єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу (у випадку, якщо транспортні засоби віднесено до невиробничих основних засобів).

При цьому положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування підприємства - платника податку на прибуток за операціями з продажу транспортних засобів, які обліковуються таким платником у складі товарів, за умови, що такі операції не підпадають під визначення контрольованих з метою трансфертного ціноутворення відповідно до статті 39 ПКУ.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).