Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2025 р. № 3840/ІПК/20-40-24-07-05

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення фізичної особи – підприємця на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – ПКУ), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що є платником єдиного податку другої групи.

Платник (орендодавець) за відсутності зареєстрованого КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» укладає договір оренди об’єкта нерухомого майна з Товариством (орендар), яке перебуває на загальній системі оподаткування. При цьому об’єкт оренди буде переданий Товариству згідно з Актом № 1 для підготовки об’єкта до відкриття. Об’єкт оренди в майбутньому буде передано Товариству у строкове платне користування згідно з Актом № 2 вже після переходу платником (орендодавцем) на третю групу єдиного податку з зареєстрованим КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна».

Таким чином, платник податку просить надати йому індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є подія укладення фізичною особою – підприємцем (платник єдиного податку другої групи, КВЕД 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна» відсутній) з орендарем (платник податків на загальній системі оподаткування) договору оренди з відкладальною умовою порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування (здійснення господарської діяльності, яка не передбачена статтею 291 ПКУ та/або здійснення виду діяльності, не зазначеного в реєстрі платників єдиного податку)?
2. Чи є подія підписання сторонами (фізична особа – підприємець – платник другої групи єдиного податку, КВЕД 68.20 відсутній та Товариство на загальній системі оподаткування) Акту № 1 до Договору оренди порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування?
3. Чи застосовуються у випадку укладення Договору оренди об’єкта нерухомості з відкладальною умовою (з обов’язком у подальшому передати об’єкт нерухомості в строкове платне користування в оренду) дія підпункту 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ в частині обов’язку фізичної особи – підприємця перейти на сплату інших податків і зборів?
4. Яким чином має діяти у такій ситуації фізична особа – підприємець, щоб не втратити статус платника єдиного податку, за умови укладення Договору оренди об’єкта нерухомості (з відкладальною умовою)? Вкажіть послідовність та інші події для вказаних обставин, які б дозволили залишитись на спрощеній системі оподаткування і не вважались би порушенням податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1 статті 42 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, регулюються ГКУ.

Статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Основні положення, що регулюють правовідносини за договором найму (оренди), встановлені у главі 58 «Найм (оренда)» Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі – ЦКУ).

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (стаття 759 ЦКУ).

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина перша статті 760 ЦКУ).

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (частина перша статті 795 ЦКУ).

Згідно з частиною першою статті 212 ЦКУ особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов’язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Законом можуть встановлюватися особливості вчинення та виконання окремих правочинів, за якими настання, зміна або припинення прав та обов'язків обумовлені настанням, зокрема, відкладальних обставин (частина п’ята статті 212 ЦКУ).

Відповідно до абзацу першого підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Частиною першою статті 901 глави 63 ЦКУ визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами договору про надання послуг виступають замовник (послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).

Отже, нормами законодавства передбачено, що договір про надання послуг є складним зобов’язанням, що складається з двох зобов’язань: правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник має право вимагати виконання цього обов’язку, та правовідношення, в якому замовник зобов’язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

Фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (пункт 291.3 статті 291 ПКУ).

Відповідно до підпунту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Дія підпунту 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Перелік видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, визначено пунктом 291.5 статті 291 ПКУ.

Так, згідно з підпунктом 291.5.3 пунту 291.5 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 ПКУ доходом фізичної особи - підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Відповідно до пункту 292.6 статті 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

За умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (підпункт 298.1.5 пункт 298.1 статті 298 ПКУ).

Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (пункт 300.1 статті 300 ПКУ).

Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів у випадках та в строки, встановлені підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ, зокрема:

у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 5 підпункт 298.2.3 пункт 298.2 стаття 298 ПКУ);

у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 7 підпункт 298.2.3 пункт 298.2 статті 298 ПКУ);

у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена, зокрема у підпункті 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ відповідно, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність (підпункт 9 підпункт 298.2.3 пункт 298.2 статті 298 ПКУ).

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи, має право залишатися на обраній групі єдиного податку, за умови дотримання критеріїв, визначених підпунктом 2 пункту 291.4 статті 291 ПКУ та з урахуванням обмежень, визначених у пункті 291.5 статті 291 ПКУ, зокрема: надавати послуги платникам єдиного податку та/або населенню, та здійснення видів діяльності, не заборонених для другої групи платників єдиного податку. Підтвердженням здійсненя підприємницької діяльності від того чи іншого виду діяльності є факт отримання доходу та/або акт виконаних робіт (послуг).

При цьому, порядок укладання договорів оренди, зокрема з відкладальною умовою, не належить до компетенції податкового органу.

Разом з тим, з питання укладання договорів оренди з відкладальною умовою з метою дотримання вимог глави І розділу XIV ПКУ доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Наголошуємо, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єктів господарювання, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового та іншого законодавства.

Звертаємо увагу, що надання будь-яких висновків щодо кожного конкретного випадку виникнення податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, та оцінка правомірності дій платника може надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, тобто під час документальної перевірки господарської діяльності суб’єкта господарювання.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.