Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2025 р. № 3846/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо земельного податку (далі – Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що 23 лютого 2001 року уклало з Одеською міською радою договір на право тимчасового користування землею, який зареєстрований 00 лютого 0000 року за № ХХХ у книзі записів договорів на право тимчасового користування землею (далі – Договір). Договір укладено на 25 років (до 10.08.2025).

Товариство запитує чи вважається Податком плата за землю, визначена умовами Договору?

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах – Податку із власників та землекористувачів, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 та п.п. 269.1.1.1, 269.1.1.2 пп. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельних ділянок державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підставою нарахування Податку, зокрема є дані Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп. «а», «б» п. 286.1 ст. 286 Кодексу), орендної плати за земельну ділянку – договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Відповідно до ст. 79¹ Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) земельна ділянка є об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (присвоєння їй кадастрового номера) та державної реєстрації права власності на неї, що здійснюється після внесення інформації про таку ділянку до Державного земельного кадастру (далі – Кадастр).

Справляння плати за землю передбачає наявність статусу земельної ділянки як об’єкта цивільних прав/прав власності.

Отже, обов’язок із обчислення податкових зобов’язань з плати за землю за земельну ділянку виникатиме у Товариства з дати державної реєстрації відповідного права на таку земельну ділянку.

У зверненні немає інформації щодо присвоєння земельній ділянці кадастрового номера та внесення відомостей до Кадастру, до Державного реєстру речових прав щодо набуття Товариством права постійного користування земельною ділянкою.

Зауважуємо, що набувати земельні ділянки на праві постійного користування можуть юридичні особи, а саме підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності (ст. 92 Земельного кодексу).

Враховуючи те, що контроль за дотриманням земельного законодавства належить до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), Товариству необхідно звернутися до власника земельної ділянки – органу місцевого самоврядування, який відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу, має право передавати у власність або користування земельну ділянку, з питання приведення Договору та землевпорядної документації у відповідність до чинного законодавства, а також здійснити заходів щодо внесення інформації про земельну ділянку до Кадастру.

Плата за землю, визначена умовами Договору, не має ознак Податку, порядок справляння якого встановлено нормами Кодексу.

Додатково повідомляємо, що орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) фактичними землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками та не є платниками плати за землю, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.