Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2025 р. № 3852/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (    ), щодо питань з практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до інформації, наведеної у зверненні, фізична особа - підприємець (  ) є платником єдиного податку третьої групи (5%) та здійснює діяльність із створення зображень (зокрема, але не виключно, фоторобіт, відео, інших зображень та електронних файлів) з подальшим їх продажем на іноземних сайтах – фотостоках, зокрема на таких як Shutterstock та Adobe Stock.

Також платник податків зазначив, що у більшості фотостоків відсутня можливість здійснення переказу коштів, зароблених на фотостоці, напряму на рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку.

Для отримання коштів (доходів) із фотостоків можна використати акаунти в іноземних платіжних системах, зокрема, як варіант, кошти із фотостоків можна вивести на акаунт/рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer.

Слід заначити, що оскільки в іноземному законодавстві немає такого поняття як фізична особа – підприємець, то в іноземній платіжній системі Payoneer (  ) зареєстрований просто як фізична особа.

Таким чином, кошти зароблені фізичною особою – підприємцем на фотостоках спочатку надходять на рахунок/акаунт відкритий (  ) в іноземній платіжній системі Payoneer та в подальшому у повному обсязі перераховуються ним на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку.

При здійсненні такого платежу Payoneer утримує комісію в розмірі 3% від суми платежу. Кошти перераховані із рахунку/акаунту відкритого в іноземній платіжній системі Payoneer надходять на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку протягом 3 робочих днів за мінусом комісії утриманої платіжною системою Payoneer.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи використовувати акаунт/рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer для отримання виплат (доходів) із фотостоків (зокрема, але не виключно, таких як Shutterstock та Adobe Stock), за умови, що всі кошти, які надійшли на акаунт/рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer, перераховуються на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

2. Чи є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи грошові кошти, що надходять із фотостоків на акаунт/рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer, за умови, що всі кошти, які надійшли на акаунт/рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer перераховуються на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

3. Що являється «звітним податковим періодом» в контексті використання платіжної системи Payoneer для отримання виплат (доходів) із фотостоків, та з якою періодичністю платник єдиного податку третьої групи повинен перераховувати кошти, що надходять на рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer, на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку: до закінчення місяця в якому кошти надійшли на рахунок в Payoneer, чи до закінчення кварталу у якому ці кошти надійшли на рахунок відкритий в Payoneer?

4. Яка дата буде датою отримання доходів фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи у випадку використання для отримання виплат (доходів) із фотостоків рахунку, відкритого в іноземній платіжній системі Payoneer (із наступним перерахуванням коштів на валютний рахунок фізичної особи – підприємця відкритий в українському банку): дата надходження коштів на рахунок, відкритий в Payoneer, чи дата надходження коштів на валютний рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку?

5. Яку суму фізична особа– підприємець – платник єдиного податку третьої групи повинна включати у свої доходи фізичної особи – підприємця: суму, що надійшла із фотостоку на рахунок, відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer, чи суму, що надійшла на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку?

6. Чи буде вважатись, що фізична особа – підприємець виконав свій обов’язок щодо перерахування коштів, які надійшли на акаунт/рахунок відкритий в іноземній платіжній системі Payoneer на валютний рахунок фізичної особи – підприємця, відкритий в українському банку, до закінчення «звітного податкового періоду», якщо вони будуть списані із акаунту/рахунку в Payoneer в останній день «звітного податкового періоду», а на валютний рахунок фізичної особи – підприємця в українському банку надійдуть вже в наступному податковому періоді?

7. Чим вважається продаж зображень (зокрема, але не виключно, фоторобіт, відео, інших зображень та електронних файлів) на фотостоках: продажом товарів чи наданням послуг?

8. Який КВЕД чи які КВЕДи повинна мати фізична особа – підприємець у випадку здійснення діяльності із продажу зображень (зокрема, але не виключно, фоторобіт, відео, інших зображень та електронних файлів) на фотостоках?

9. Чи зобов’язана фізична особа – підприємець застосовувати реєстратор розрахункових операцій та програми реєстраторів розрахункових операцій  у випадку продажу зображень (зокрема, але не виключно, фоторобіт, відео, інших зображень та електронних файлів) на фотостоках чи маркетплейсах, враховуючи, що такий продаж відбувається за межами митної території України?

 

Щодо питань першого – четвертого, шостого.

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен громадянин має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон
№ 959) зовнішньоекономічна діяльність – це, зокрема, діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Фізичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність з моменту набуття ними цивільної дієздатності згідно з законами України. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, користуються зазначеним правом, якщо вони зареєстровані як підприємці у порядку, визначеному законом (частина друга ст. 5 Закону № 959).

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України (далі – НБУ), прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною третьою ст. 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти
з урахуванням обмежень, визначених Законом № 2473 та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

При цьому порядок відкриття рахунків в іноземних фінансових установах регулюється законодавством тієї країни, в якій відкривається рахунок.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Постановою Правління НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі – Положення № 5).

Відповідно до абзацу першого п. 16 розділу I Положення № 5 розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 розділу II Положення № 5 передбачено що, зокрема, грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» уживається у значенні, визначеному Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», відповідно до ст. 1 товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (п. 2 розділу I Положення № 5).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Одночасно зауважуємо, що Payoneer – це міжнародна платіжна система, а отже рахунки відкриті у вказаній системі не вважаються рахунками, відкритими у банківських установах.

Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду
в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (п. 292.5 ст. 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Так, відповідно до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4
ст. 291 Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм п.п. 296.5 і 296.6 ст. 296  Кодексу (п. 296.7
ст. 296 Кодексу).

Таким чином, якщо кошти, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зараховані на рахунок, відкритий у системі Payoneer, та в подальшому перераховуються на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то такі кошти включаються до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України. 

Показники, виражені в іноземній валюті, перераховуються у національну валюту за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на дату їх отримання у системах Payoneer.

Разом з тим, якщо зазначені кошти залишаються на кінець звітного податкового періоду на рахунку, відкритому у системі Payoneer, тобто не зараховуються на рахунок, відкритий у банківській установі України для здійснення підприємницької діяльності, або зараховуються на рахунок в Україні, який відкритий для власних потреб, то такі кошти оподатковуються як іноземний дохід за правилами, встановленими для платників податків – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб визначено розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи, отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Також зазначені доходи є об'єктом оподаткування військовим збором
(п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з п. 164.4 ст. 164 Кодексу під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.

Отже, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом з джерел за межами України, включається до загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

 

Щодо п’ятого питання

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Разом з тим для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абзац перший п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020        № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України
від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Проте зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня
2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців», щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі
(в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді
(в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку, вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, у разі отримання суми переказу за інвойсами, на підставі яких здійснюється розрахунок в іноземній валюті за надані послуги, доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи є сума, визначена в інвойсі, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання валюти коштів на акаунт виконавця, відкритий у системі Payoneer.

Щодо сьомого питання

Частиною першою ст. 901 глави 63 ЦКУ визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності (п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, продаж зображень (зокрема, але не виключно, фоторобіт, відео, інших зображень та електронних файлів) через фотостоки не є продажем товарів, а вважається наданням послуг, оскільки передається нематеріальний об’єкт – результат  інтелектуальної власності.

 

Щодо восьмого питання

Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої – третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1 – 298.1.4 п. 298.1 ст. 298 Кодексу.

Згідно з п.п. 298.1.1 п. 298.1 та п.п. 5 п. 298.3 ст. 298 Кодексу для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву, у якій зазначаються, зокрема обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – КВЕД
ДК 009:2010), фізична особа при здійсненні державної реєстрації фізичної особи – підприємця за власним бажанням обирає вид діяльності, який планує здійснювати під час господарської діяльності.

Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності затверджено наказом від 23.12.2011 № 396 Державного комітету статистики України

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Водночас для отримання більш детальної інформації з питання визначення КВЕДу, до якого відноситься обраний Вами вид діяльності, доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

 

Щодо десятого питання

Відповідно до частини другої ст. 8 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 91 Конституції України Верховна Рада України приймає закони, постанови та інші акти більшістю від її конституційного складу, крім випадків, передбачених у цій Конституції.

Оскільки закони України приймає Верховна Рада України, то і дія таких законів, зокрема і Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», поширюється на учасників господарських відносин, які здійснюють свою діяльність на території України.

Враховуючи викладене вище, продаж товарів / надання послуг та здійснення розрахунків на іноземних маркетплейсах має здійснюватись підприємцем відповідно до вимог законодавства тієї держави, на території якої здійснюється такий продаж товарів та проводяться розрахунки за товари.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.