Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.07.2025 р. № 3867/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник ПДВ є закладом охорони здоров’я та відповідно до Порядку забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров'я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норм, які застосовуються у військово-медичних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2024 року № 955 (далі – Порядок № 955), надає послуги з покращеного харчування військовослужбовцям, які перебувають на лікуванні у стаціонарних відділеннях закладу та отримує відшкодування за покращене харчування за рахунок бюджетних коштів.

Враховуючи викладене, платник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. як правильно заповнити графу 2 «Опис (номенклатура) товарів / послуг продавця» розділу Б податкової накладної у випадку, описаному в зверненні;
2.  на кого складається така податкова накладна, якщо платник отримує відшкодування за покращене харчування за рахунок бюджетних коштів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі –Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку – превалювання сутності над формою, згідно з яким для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Порядок № 955 визначає механізм забезпечення покращеного харчування військовослужбовців під час лікування у закладах охорони здоров'я усіх форм власності та підпорядкування відповідно до норми № 5 – лікувальної норми харчування військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 426 «Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту», яка застосовується у військово-медичних закладах (пункт 1 Порядку № 955).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 955, оплата витрат на покращене харчування військовослужбовців у закладах охорони здоров'я здійснюється замовником за рахунок бюджетних асигнувань у 20-денний строк з дня отримання документа, що є підставою для оплати, а саме звіту щодо забезпечення покращеного харчування військовослужбовців, які перебували на лікуванні в закладі охорони здоров’я, сформованого з дотриманням вимог законодавства щодо обов’язкових реквізитів первинного документа, за попередній місяць за формою, визначеною договором.

Кошти, отримані закладами охорони здоров’я за договорами, використовуються виключно для закупівлі продуктів харчування або оплати послуг з постачання готових страв (кейтеринг) для забезпечення покращеного харчування військовослужбовців (пункт 14 Порядку № 955).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства (крім послуг, визначених підпунктами «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).

Згідно із підпунктом «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ також звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання послуг з харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах та громадян у закладах охорони здоров'я. Порядок надання таких послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 2012 року № 818 «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров'я, операції з надання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість» (далі – Порядок № 818).

Відповідно до Порядку № 818 з метою звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з харчування громадян у закладах охорони здоров'я такі послуги повинні надаватися:

безпосередньо закладами охорони здоров'я, зокрема на базі їх блоків харчування, або підприємствами громадського харчування, з якими такі заклади уклали договір (пункт 2 Порядку № 818);

у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форми власності у процесі надання медичної допомоги, у приватних закладах охорони здоров'я у складі послуг з охорони здоров'я (пункт 3 Порядку № 818);

у межах затверджених норм харчування в грамах, а громадян, для яких не встановлено таких норм, – у межах визначеної грошової норми витрат на харчування (пункт 4 Порядку № 818).

Розмір денної грошової норми витрат на харчування визначається з урахуванням потреби у раціональному харчуванні та санітарно-гігієнічних вимог, але не може перевищувати більш як у 1,4 раза суми, що визначається шляхом ділення розміру установленого прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць на кількість днів у відповідному місяці (пункт 5 Порядку  №  818).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної визначено пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, одним із яких є опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг (підпункт «е» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Дані та показники податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними Формою та порядком заповнення податкової накладної, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок № 1307).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, ДПС повідомляє.

Операції платника із забезпечення пацієнтів харчуванням (у тому числі військовослужбовців покращеним харчуванням) підпадають під визначення об’єкта оподаткування ПДВ відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ.

У разі виконання умов, передбачених підпунктом «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, операції з надання послуг з харчування громадян (у тому числі харчування військовослужбовців) у закладах охорони здоров'я державної та комунальної форми власності звільняються від оподаткування ПДВ.

Режим звільнення, визначений підпунктом «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, застосовується до тієї частини послуг з харчування, що надаються у закладах охорони здоров'я в межах норм харчування, встановлених Порядком № 818.

Операції з харчування поза межами встановлених Порядком № 818 норм харчування оподатковуються ПДВ у загальному порядку.

Щодо питань 1 – 2

Якщо кошти, які надходять на рахунок платника у банку, є оплатою вартості наданих платником послуг з покращеного харчування військовослужбовців під час їх лікування, то відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ операцій з постачання таких послуг, які підлягають оподаткуванню ПДВ.

За такими операціями платник податку, який є безпосереднім постачальником послуг, зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін незалежно від способу та механізму оплати таких поставлених товарів/послуг.

Водночас, якщо операції з постачання послуг з покращеного харчування військовослужбовців під час їх лікування підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, то податкові зобов’язання з ПДВ за такими операціями не нараховуються, але при цьому необхідно скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН.

Опис (номенклатура) товарів / послуг, що зазначається в графі 2 розділу Б податкової накладної, який віднесено до складу обов’язкових реквізитів згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, має відповідати умовам договору та первинним (бухгалтерським) документам, складеним за фактом здійснення відповідної господарської операції з постачання таких товарів / послуг.

З урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних періодах. Дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними у Порядку № 1307.

Отже, з огляду на описану у зверненні ситуацію платник як безпосередній постачальник послуг зобов'язаний скласти податкову накладну на покупця – пацієнта (неплатника ПДВ) і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

У разі здійснення одночасно операцій, які оподатковуються ПДВ та які звільнені від оподаткування ПДВ (у тому числі на підставі підпункту «г» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ), складаються окремі податкові накладні.

Додатково ДПС інформує, що кожен конкретний випадок стосовно порядку складання податкових накладних необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, що може бути досліджено під час проведення відповідних перевірок, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).