Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.07.2025 р. № 3895/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо реєстрації постачальником податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та права покупця на податковий кредит та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, в рамках здійснення процедури ліквідації банку  (продавця) Товариство придбало майно (приміщення). На дату виникнення податкових зобов’язань за такою операцією продавцем (платником ПДВ) складено податкову накладну, яка не була зареєстрована в ЄРПН через те, що відсутня достатня сума податку, на яку такий продавець має право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, що обчислюється відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ розділу V ПКУ (далі – реєстраційна сума).

При цьому, на звернення Товариства щодо забезпечення реєстрації в ЄРПН зазначеної податкової накладної продавець повідомив, що відповідно до частини третьої статті 46 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зі змінами (далі – Закон № 4452) під час процедури його ліквідації у нього не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи зобов’язаний продавець зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, складену ним за операцією з реалізації майна під час процедури ліквідації;

2) у разі наявності у продавця такого обов’язку, як практично він має його виконати, враховуючи положення Закону № 4452;

3) які дії має вчинити Товариство відповідно до вимог ПКУ для отримання права на формування податкового кредиту на підставі зазначеної податкової накладної?

ПКУ регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства,  регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

ПКУ не регулює питання погашення податкових зобов’язань або стягнення податкового боргу, зокрема, з банків, на які поширюються норми Закону № 4452 (пункт 1.3 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктами 5.1 та 5.2 статті 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються ПКУ і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до ПКУ та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3 статті 7 розділу І ПКУ).

При цьому, згідно з пунктом 36.1 статті 36 розділу І ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ, законами з питань митної справи.

Підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов’язку, порядок і умови його виконання встановлюються ПКУ або законами з питань митної справи (пункт 37.1 статті 37 розділу І ПКУ).

Законом № 4452 встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків  (стаття 1 Закону № 4452).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до
статті 186 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ визначено, що на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункту 201.10 статті 201 розділу І ПКУ).

Строки реєстрації податкових накладних в ЄРПН визначені
в абзацах 15 – 17 пункту 201.10 статті 201 розділу І та пункті 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з абзацами 20 – 21 пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ платник податку має право зареєструвати в ЄРПН податкову накладну та/або розрахунок коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року, в яких загальна сума податку не перевищує реєстраційну суму.

Якщо реєстраційна сума є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник повинен зареєструвати в ЄРПН, то платник зобов’язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого рахунку у банку/небанківському надавачу платіжних послуг на свій рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 розділу V ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг (абзац 25 пункту 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснюється відповідно до вимог ПКУ та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, зі змінами (далі – Порядок № 1246).

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200¹.3, 200¹.9 статті 200¹, пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 розділу V ПКУ, а також з урахуванням законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 (зі змінами).

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Платник податку –­ продавець за операцією з постачання (реалізації) нерухомого майна, яка відбулася під час процедури його ліквідації та є об’єктом оподаткування ПДВ, на дату виникнення податкових зобов’язань з ПДВ повинен скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Щодо питання 2

Правила реєстрації податкових накладних в ЄРПН платниками податків (в тому числі тими, які перебувають у стадії ліквідаційної процедури), на яких відповідно до вимог статті 201 розділу V ПКУ покладено обов’язок щодо такої реєстрації, регулюються виключно нормами ПКУ та Порядку № 1246 та не можуть встановлюватися будь-якими іншими нормами, ніж визначені ПКУ та Порядком № 1246.

Отже, з метою забезпечення виконання платником податку (у тому числі продавцем, який перебуває у стадії ліквідаційної процедури) обов’язку щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, такий платник податку має скласти податкову накладну та подати її на реєстрацію до ЄРПН відповідно до вимог ПКУ та Порядку № 1246.

Щодо питання 3

Право на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі складеної постачальником податкової накладної виникає у покупця лише після фактичної реєстрації платником податку – продавцем такої податкової накладної в ЄРПН.

Суми ПДВ на підставі несвоєчасно зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної можуть бути включені до складу податкового кредиту починаючи із звітного періоду, в якому така податкова накладна зареєстрована, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення такої податкової накладної.

Крім того, у разі порушення продавцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної покупець має право протягом 365 календарних днів додати до податкової декларації за звітний (податковий) період заяву із скаргою на такого продавця за формою додатку 7 (Д7), затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).