Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.07.2025 р. № 3934/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ______ об’єднання організацій роботодавців «________» (далі – Конфедерація)  щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись  ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненням Конфедерація є неприбутковим всеукраїнським об’єднанням організацій роботодавців, утвореним за галузевою ознакою, яке об’єднує організації роботодавців, об’єднання організацій роботодавців України з метою представництва і захисту економічних, соціальних, інших інтересів організацій роботодавців, їх об’єднань та окремих роботодавців на територіальному, галузевому, національному рівнях, а також з метою координації та консолідації дій своїх членів у питаннях їх участі при формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Як зазначається, Конфедерація з метою підвищення конкурентоздатності бізнесу планує проводити навчання працівників підприємств, компаній, організацій, установ (або підвищення кваліфікації, поширення професійних знань) на платній основі та отриманий дохід від здійснення такої діяльності спрямовувати на виплату заробітної плати викладачів, які проводитимуть навчання, та статутну діяльність Конфедерації.

У зверненні Конфедерації поставлено такі запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

1. Враховуючи, що статутом Конфедерації передбачено сприяння вдосконаленню системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, поширенню професійних знань та досвіду, вдосконаленню системи професійної освіти, чи правомірним є надання Конфедерацією вищезазначених навчальних послуг на платній основі?

2. Чи не стане зазначений вид діяльності підставою для виключення Конфедерації з Реєстру неприбуткових установ та організацій?

3. Чи можуть отримані від наданих платних послуг кошти бути використані для здійснення оплати праці надавачам навчальних послуг та на статутну діяльність?

4. При отриманні якої граничної суми коштів за надання платних послуг Конфедерація повинна буде перейти до сплати податку на прибуток підприємств та зареєструватись платником податку на додану вартість (далі – ПДВ)?

 

 

Щодо запитань 1 – 4

Щодо оподаткування податком на прибуток неприбуткових організацій

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Як встановлено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено            п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені організації роботодавців та їх об’єднання.

Правові, економічні та організаційні засади створення і діяльності організацій роботодавців, їх об’єднань, особливості правового регулювання та гарантії їх діяльності, а також основні засади їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками та їх об’єднаннями, іншими об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями визначає Закон України від 22 червня 2012 року № 5026-VІ «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»                    (зі змінами) (далі – Закон № 5026-VІ).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 5026-VІ організація роботодавців – це неприбуткова громадська організація, яка об’єднує роботодавців.

Об’єднання організацій роботодавців – неприбуткова громадська організація, яка об’єднує організації роботодавців, їх об’єднання.

Організації роботодавців, їх об’єднання створюються і діють з метою представництва та захисту прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу (частина перша ст. 5 Закону № 5026-VІ).

Основні завдання організацій роботодавців, об’єднань організацій роботодавців  визначено частиною другою ст. 5 Закону № 5026-VІ.

Права організацій роботодавців, їх об’єднань у сфері вищої, професійно-технічної освіти, навчання на виробництві встановлено ст. 26 Закону № 5026-V.

Так, відповідно до пунктів 1 та 3 частини першої ст. 26 Закону № 5026-V  організації роботодавців, їх об’єднання в установленому порядку беруть участь, зокрема:

у розробленні державного стандарту професійно-технічної освіти, державного стандарту вищої освіти; розробленні та погодженні державних стандартів з конкретних професій, галузевих стандартів вищої освіти, стандартів вищої освіти вищих навчальних закладів, кваліфікаційних характеристик, професійних стандартів;

у формуванні системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації працівників тощо.

Організації роботодавців, їх об’єднання згідно з п. 1 частини другої ст. 26 Закону № 5026-V для вирішення актуальних проблем підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників мають право, зокрема, створювати галузеві та міжгалузеві ради, навчальні заклади, науково-дослідні установи, центри незалежних експертиз.

У власності організацій роботодавців, їх об’єднань, як передбачено частиною першою ст. 31 Закону № 5026-VІ, можуть перебувати рухоме й нерухоме майно, матеріальні та нематеріальні активи, кошти, а також інше майно, придбане на підставах, передбачених законом.

Джерелами формування майна та коштів організацій роботодавців, їх об’єднань відповідно до частини першої ст. 32 Закону № 5026-VІ є: вступні, членські та цільові внески; пасивні доходи; добровільні пожертвування; безповоротна фінансова допомога.

Організації роботодавців, їх об’єднання з метою виконання статутних цілей та завдань мають право здійснювати необхідну господарську та фінансову діяльність шляхом створення в установленому законом порядку підприємств, установ або організацій із статусом юридичної особи, участі в їх діяльності або в інший, не заборонений законом спосіб (частина перша ст. 33 Закону № 5026-VІ).

Отже, об’єднання організацій роботодавців може здійснювати господарську діяльність лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) в межах профільного законодавства для досягнення власних статутних цілей, що пов’язані з представництвом та захистом прав та законних інтересів роботодавців у економічній, соціальній, трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального діалогу, а тому надання безпосередньо об’єднанням організацій роботодавців платних послуг з навчання працівників підприємств та інших організацій з метою отримання доходів (прибутків) не відповідає вимогам Закону № 5026-VІ.

При цьому об’єднання організацій роботодавців для реалізації зазначених напрямів роботи у сфері освіти та навчання на виробництві мають право створювати відповідні навчальні заклади у законодавчо встановленому порядку.  

Тож здійснення Конфедерацією, що є об’єднанням організацій роботодавців, у статусі неприбуткової організації діяльності з навчання працівників підприємств та інших організацій (або підвищення кваліфікації, поширення професійних знань) на платній основі є порушенням  вимог, встановлених підпунктом 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування організації у статусі неприбуткової, оскільки такі операції не є фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації та не пов’язані з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів її діяльності у порядку, встановленому  Законом № 5026-VІ.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених              п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

 

Щодо оподаткування ПДВ

Відповідно до підпунктів «а» та «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу). 

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Таким чином, оподаткуванню ПДВ підлягають операції з постачання товарів/послуг, що є об’єктом оподаткування ПДВ відповідно до п. 185.1               ст. 185 Кодексу, зокрема операції з постачання товарів/послуг.   

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ та анулювання такої реєстрації регулюється статтями 180 − 184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників ПДВ, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Коло осіб, які для цілей оподаткування ПДВ мають право або зобов'язані бути зареєстровані як платники податку, визначено у п.п. 14.1.139 п. 14.1 ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 Кодексу. Зокрема, такою особою є юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі. 

Статтями 181 та 182 Кодексу визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов'язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи. 

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу в разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх            12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи. 

Згідно із розділами V та ХХ Кодексу до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Операції, які не є об’єктом оподаткування, не приймаються у розрахунок для визначення граничного обсягу операцій, по досягненню якого особа повинна зареєструватися як платник ПДВ.

Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 ст. 183 Кодексу для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі – Заява).

При цьому будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених ст. 183 Кодексу, але не подала до контролюючого органу Заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (п. 183.10 ст. 183 Кодексу).  

Враховуючи викладене, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що встановлений для обов’язкової реєстрації особи як платника ПДВ, Конфедерацією повинні враховуватися суми від здійснених операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, а не суми отриманих коштів. 

Отже, якщо Конфедерація здійснює операції з постачання товарів/послуг на митній території України (у тому числі послуги з навчання підприємств, компаній, організацій, установ, (або підвищення кваліфікації, поширення професійних знань) на платній основі), які є об'єктом оподаткування згідно з розділом V Кодексу, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн гривень, то така організація згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Заяву і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

Якщо кошти, отримані Конфедерацією, не є оплатою поставлених (що будуть поставлені у майбутньому) товарів/послуг, то при їх отриманні податкових наслідків з ПДВ у частині обов’язкової реєстрації платником ПДВ не виникатиме.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).