Індивідуальна податкова консультація
Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що ТОВ, як постачальник універсальних послуг, відповідно до Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активним споживачами та розрахунків за неї. Затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018, зі змінами, здійснює купівлю електричної енергії, вироблену з альтернативних джерел генеруючими установками за механізмом самовиробництва у активних споживачів якими, зокрема, є, крім фізичних осіб, фізичні особи – підприємці, як на загальній системі оподаткування, так і на єдиному податку. Фізичні особи – підприємці продають ТОВ надлишки електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел генеруючими установками за механізмом самовиробництва.
Відповідно до п. 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018, зі змінами, активний споживач – це споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу, що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є професійною та/або господарською діяльністю.
Активним споживачем є фізична особа, фізична особа – підприємець чи підприємство, ОСМД, які виробляють електричну енергію з відновлювальних джерел, покриваючи за рахунок неї власні потреби у споживання, а надлишки згенерованого ресурсу фінансово реалізують. Діяльність активних споживачів регулюється чинним законодавством.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Ситуація № 1
1. Чи необхідно ТОВ при нарахуванні коштів фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування за куплену у нього електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел генеруючими установками за механізмом самовиробництва, при отриманні виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
(далі – ЄДР) про реєстрацію його, як фізичної особи – підприємця, перевіряти його види діяльності?
2. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід, нарахований (виплачений) ТОВ – фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування, якщо виписка з ЄДР ним була надана ТОВ, але відсутні види діяльності, пов’язані з торгівлею електричної енергії або її виробництвом?
3. Чи повинно ТОВ утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми нарахованого (виплаченого) доходу активному споживачу – фізичній особі – підприємцю на загальній системі оподаткування, як із доходу фізичної особи та з яким кодом ознаки показати у Додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
4. Якщо такий дохід фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування, підлягає оподаткуванню, як дохід фізичної особи, то чи проведення взаємозаліку, відповідно до п. 11.4.6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018, зі змінами, є формою розрахунків у негрошовій формі та потребує зі сторони ТОВ при оподаткуванні доходів, застосовувати коефіцієнт відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу?
Ситуація № 2
1. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб та військовим збором дохід, нарахований (виплачений) ТОВ – фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку (другої-третьої групи) за куплену у нього електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел генеруючими установками за механізмом самовиробництва, якщо копія витягу з Реєстру платників єдиного податку ним була подана ТОВ, але відсутні види діяльності, пов’язані з торгівлею електричної енергії або її виробництвом?
2. Чи повинно ТОВ утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми нарахованого (виплаченого) доходу активному споживачу – фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку (другої-третьої групи), як із доходу фізичної особи та з яким кодом ознаки показати у Додатку 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування?
3. Які наслідки для ТОВ при проведенні взаємозаліку з активним споживачем – фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку (другої-третьої групи) повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі?
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі – ГКУ), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (частина перша ст. 1 ГКУ).
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (частина перша ст. 3 ГКУ).
Частиною другою ст. 3 ГКУ передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб’єкти підприємництва – підприємцями.
Статтею 2 ГКУ передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є, зокрема, суб’єкти господарювання.
У свою чергу суб’єктами господарювання згідно зі ст. 55 ГКУ є:
1) господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Крім того, ст. 1 Закону України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019) визначено, що наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
виробництво електричної енергії – діяльність, пов’язана з перетворенняменергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії;
електрична енергія – це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу;
електропостачальник – суб’єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу;
постачання електричної енергії – продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії;
ринок електричної енергії – система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам;
споживач – фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до п. 1 ст. 7 Закону № 2019 на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, зокрема, тарифи на послуги з передачі електричної енергії.
Господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії (п. 1 ст. 8 Закону № 2019).
Щодо питань першого – четвертого у ситуації № 1.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою –підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Крім того, відповідно до п. 177.6 ст. 177 Кодексу у разі якщо фізична
особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими Кодексом для платників податку – фізичних осіб.
Відповідно до п. 177.8 ст. 177 Кодексу під час нарахування (виплати) фізичній особі – підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою – підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.
Порядок надання відомостей з ЄДР регулюється ст. 11 Закону України
від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).
Відомості, що містяться в ЄДР, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених Законом № 755, за їх надання стягується плата (п. 1 ст. 11 Закону № 755).
Згідно з п. 2 ст. 11 Закону № 755 відомості, що містяться в ЄДР, надаються, зокрема, у вигляді виписки, витягу.
Таким чином, фізична особа – підприємець, яка перебуває на загальній системі оподаткування, для уникнення подвійного оподаткування повинна надати юридичній особі, з якою має господарські відносини, копію документа, підтверджуючого її державну реєстрацію як фізична особа – підприємець (витяг або виписку з ЄДР, в яких зазначаються види діяльності).
При цьому, якщо фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування отримує доходи від видів діяльності, які не зазначені у його реєстраційних документах, то такі доходи не включаються до доходів фізичної особи – підприємця, але оподатковуються за правилами, встановленими розділом IV для фізичних осіб – платників податків.
Крім того, згідно з п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, та платники платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового місяця, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку – фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку,
а також сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Розрахунку (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, зі змінами.
Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведених
у додатку 2 до Порядку, інший дохід, крім визначених у ст. 165 Кодексу, відображається податковим агентом у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «127».
Крім того, положеннями ст. 177 Кодексу не встановлено обмежень щодо проведення розрахунків між платниками податків у негрошовій формі, зокрема, шляхом взаємозаліку.
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100-Сп), де К – коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Щодо питань першого – третього у ситуації № 2
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п. 291.2 ст. 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу ХІV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Пунктом 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи – підприємці), не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої групи.
Відповідно до п.п. 3 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп суб’єкти господарювання,
які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів
(крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до
20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
При цьому п.п 14.1.145 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що підакцизні товари (продукція) – це товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно з п. 215.1 ст. 215 Кодексу до підакцизних товарів належить, зокрема, електрична енергія.
Таким чином, виробництво та продаж електричної енергії є господарською діяльністю, яка здійснюється на підставі відповідної ліцензії без застосування спрощеної системи оподаткування.
Крім того, платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (п. 291.6 ст. 291 Кодексу).
Відповідно до п.п. 4, 5 та 7 п.п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема:
у разі застосування іншого способу розрахунків, ніж зазначено у п. 291.6
ст. 291 Кодексу (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів), - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
Таким чином, якщо фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої - третьої груп здійснюється виробництво та продаж електричної енергії, то такий суб’єкт господарювання взагалі не має права на застосування спрощеної системи оподаткування та зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів у порядку та терміни, визначені п.п 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу.
Крім того, у разі погашення заборгованості між юридичною особою та фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі складеного документу,
то такі розрахунку відносяться до негрошових і позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |