X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2025 р. № 3953/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання дебіторської заборгованості безнадійною, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє наступне.

Як зазначено у зверненні, між заявником та контрагентом – резидентом Угорщини в межах Рамкового контракту було укладено 5 зовнішньоекономічних контрактів про купівлю-продаж товару – природного газу. Товариством було перераховано валютні кошти (авансові платежі) на підставі виставлених нерезидентом інвойсів. Враховуючи, що компанія-нерезидент не виконувала свої зобов’язання, які передбачені Рамковим контрактом, а саме: не поставляла природний газ та /або не повертала кошти, 25.05.2018 заявником була подана позовна заява до Господарського суду міста Києва про стягнення заборгованості з контрагента. Після набрання законної сили рішенням суду заявник здійснив заходи щодо визнання та виконання рішення Господарського суду м. Києва на території Угорщини.

При цьому юридичною особою – нерезидентом було подано заяву до Будайського центрального районного суду (м. Будапешт, Угорщина) про ліквідацію. Була розпочата процедура  про банкрутство і український контрагент не був своєчасно внесений до переліку кредиторів вказаного нерезидента.

Сума заборгованості залишилася непогашеною.

Заявник запитує:

1. Чи відповідає дебіторська заборгованість за зовнішньоекономічним Рамковим контрактом укладеним з компанією – резидентом Угорщини критеріям безнадійності в податковому обліку?

2. Чи зменшується об’єкт оподаткування з податку на прибуток на суму списання в бухгалтерському обліку безнадійної дебіторської заборгованості?

3. В якому періоді відобразити списання дебіторської заборгованості, якщо датою припинення юридичної особи є 14.05.2019?

Щодо питань 1 - 3

Підпунктом 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу.

Безнадійна заборгованість – заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією (п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Умовою для визнання заборгованості безнадійною відповідно до вимог п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу зокрема є припинення юридичної особи, що підтверджується відповідним записом органу, що відповідає за реєстрацію припинення юридичної особи в країні резиденції нерезидента.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, у разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу за наявності підтверджуючих документів про ліквідацію такої юридичної особи.

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає ознакам, встановленим п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з п.п. 139.2.1
п. 139.2 ст. 139 Кодексу підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості.

Одночасно повідомляємо, що п. 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, з питань щодо порядку формування доходів та витрат в бухгалтерському обліку за операціями із списання безнадійної дебіторської заборгованості доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.