Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.07.2025 р. № 3955/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо відображення в податковому обліку та фінансовій звітності знижки в ціні товару, отримані від постачальників у вигляді маркетингових послуг та застосування податкових різниць на суму нереалізованої знижки, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ є великим платником податків, перебуває на загальній системі оподаткування, є платником ПДВ, бухгалтерський облік веде за міжнародними стандартами фінансової звітності.

Основним видом діяльності ТОВ є роздрібна торгівля переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами в неспеціалізованих магазинах.

ТОВ укладає з постачальниками договори маркетингу – це стимулююча виплата, по суті знижка, яку постачальник надає ТОВ після виконання певних умов, зазвичай – відсоток від обсягів придбання товарів за період.

Первинними бухгалтерськими документами, підтверджуючими здійснення операції у ТОВ є рахунок на оплату, акт виконаних робіт, розрахунок отриманої знижки в розрізі номенклатури товарів.

Згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності такі маркетингові винагороди, визначені як відсоток від обсягів придбання товару, розраховані у розрізі номенклатури товарів, вважаються знижкою, отриманою від постачальників і відображаються у зменшення ціни придбання товару, залишаються у складі вартості не реалізованого товару.   

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких  питань:

         1.Чи повинне ТОВ відобразити в обліку і фінансовій звітності знижки в ціні товару, отримані від постачальників у вигляді маркетингових послуг?

2. Чи потрібно застосовувати податкові різниці по збільшенню прибутку до оподаткування на суму нереалізованої знижки?

 

Щодо питань 1, 2

Для цілей оподаткування поняття маркетингові послуги (маркетинг) визначено у п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якими є послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та післяпродажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Як зазначено в Узагальнюючій податковій консультації від 15.02.2012
№ 123, затвердженої наказом Державної податкової служби України методом просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори).

Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.

Оскільки мотиваційні виплати спрямовуються на стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), такі витрати можуть бути віднесені до маркетингових послуг.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суми знижки в ціні товару, отриманої від постачальників як винагороди за збут товарів та нереалізованої знижки.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV)).

Отже, з питання порядку відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності суми знижки в ціні товару, отриманої від постачальників як винагороди за збут товарів та нереалізованої знижки доцільно звернутись до Міністерства фінансів України. 

Крім того повідомляємо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту .

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом № 996-XIV.

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).