Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.07.2025 р. № 3966/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо використання пільги з податку на прибуток підприємств суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі літакобудування, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство включено до Переліку суб'єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня  2010 року № 405 (зі змінами) (далі – Перелік № 405).

Враховуючи вищезазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: в який звітній (податковий) період Товариство має використати  сформовану протягом звітного періоду дії пільги, в тому числі до 31.12.2024, суму вивільнених коштів, які залишились не використаними станом на 01.01.2025 року?

Згідно з п. 41 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що тимчасово, до 01  січня 2025 року звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм статті 2 Закону України від 12 липня 2001 року № 2660-III «Про розвиток літакобудівної промисловості» (зі змінами) (далі – Закон № 2660).

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств – суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті  2 Закону України «Про розвиток літакобудівної промисловості», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від  07  червня 2017 року № 476 (далі – Порядок), що втратив чинність із  01  січня 2025 року, передбачалося, що платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2660 цей Закон застосовується до юридичних осіб – резидентів України, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості та згідно із законом мають відповідні ліцензії, а також відповідні сертифікати на право розробки або виробництва, або ремонту, або переобладнання, або модифікації, або технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів (далі – суб’єкти літакобудування) та відповідають хоча б двом з таких критеріїв:

а) здійснюють розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

б) виконують державне або оборонне замовлення на розробку авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництво авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонт авіаційної техніки та авіаційних двигунів;

в) забезпечують виконання Україною міжнародних зобов’язань з реалізації міжнародних контрактів з розробки авіаційної техніки та авіаційних двигунів, постачання авіаційної техніки та авіаційних двигунів, виробництва авіаційної техніки та авіаційних двигунів, ремонту авіаційної техніки та авіаційних двигунів.

Перелік суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджено тимчасові заходи державної підтримки, формує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, та затверджує Кабінет Міністрів України.

Як зазначалося, згідно з вимогами п. 41 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до 01 січня 2025 року, звільняється від оподаткування прибуток підприємств – суб’єктів літакобудування, що визначені відповідно до норм ст. 2 Закону №  2660.

Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування. Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

У разі порушення напрямів цільового використання, порядку використання вивільнених коштів платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств, починаючи з першого числа місяця, у якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня визначаються відповідно до Кодексу.

Відповідно до абзацу четвертого п. 4 Порядку платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010 на рівні класів 26.51, 26.70, 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59. Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».

Згідно з п. 5 Порядку вивільнені кошти, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.

Відповідно до п. 6 Порядку вивільнені кошти використовуються на:

науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з літакобудування (у  тому числі стосовно вартості робіт і послуг, отриманих від інших виконавців). Облік таких витрат ведеться окремо відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, під яким слід розуміти комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устаткування на нове продуктивніше, із розширенням (або без такого) виробничих площ. Облік необоротних та нематеріальних активів, призначених для використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування, та розрахунок амортизації таких активів здійснюються окремо та відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Кодексом. Показник створення чи переоснащення матеріально-технічної бази враховує також вартість придбаних (оплачених) необоротних та нематеріальних активів у період дії пільги, починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги за умови їх введення в подальшому в експлуатацію та використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування;

збільшення обсягу виробництва. Показник збільшення обсягу виробництва розраховується шляхом порівняння показників собівартості реалізованої продукції за базовий звітний (податковий) період, що передував періоду виникнення пільги (вивільнених коштів), та поточного звітного (податкового) періоду в цінах базового звітного (податкового) періоду;

запровадження новітніх технологій, яке включає витрати, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на розробку, впровадження та освоєння виробництва нової продукції чи послуг, створення чи впровадження та (або) вдосконалення конкурентоздатних технологій, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що поліпшують структуру та якість виробництва основної продукції платника податку.

Витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій, що понесені платником податків у період дії пільги, обліковуються з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги.

Відповідно до п. 7 Порядку платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства.

З огляду на викладене суб’єкти літакобудування, включені до Переліку №  405, які здійснюють діяльність у галузі літакобудівної промисловості і відповідають критеріям, передбаченим у ст. 2 Закону №  2660, звільняються відповідно до п. 41 підрозділу  4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу від сплати податку на прибуток підприємств до 01 січня 2025 року, а вивільнені кошти мають бути спрямовані виключно за напрямами, що визначені згідно з п. 6 Порядку.

Слід зазначити, що відповідно до вимог п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу річна податкова декларація з податку на прибуток подається до контролюючого органу протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Тож сума пільги (суми податку на прибуток, що не сплачується платником податку, а підлягає використанню для визначених цілей) може бути визначена платником не раніше дня подання податкової декларації до контролюючого органу.

Отже, вивільнені кошти, задекларовані платником податку за підсумками
ІV кварталу 2024 року (за 2024 рік в цілому), необхідно використати не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення дії пільги, тобто до 31.12.2025 – для платників, для яких звітним (податковим) періодом є календарний рік, до 31.03.2025 – для платників, для яких звітним (податковим) періодом є календарний квартал.

Тож, у разі невикористання протягом цих звітних (податкових) періодів вивільнених від оподаткування коштів на цілі, визначені Порядком, платник податків повинен збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму таких коштів за результатами зазначених періодів.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.