Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2025 р. № 3990/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення НВП «» (ТОВ) щодо списання дебіторської заборгованості та коригування фінансового результату до оподаткування на суму цієї заборгованості, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ було клієнтом ПАТ «» (далі – ПАТ). Рішенням Правління Національного банку України від «» та рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантійних вкладів фізичних осіб (далі – ВД ФГВФО) від «» було введено тимчасову адміністрацію ПАТ.

З 24.04.2017 розпочато процедуру припинення юридичної особи шляхом її ліквідації. Згідно даних Єдиного державного реєстру процес триває по теперішній час. Кошти, які були на поточному рахунку ТОВ включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ та віднесені до сьомої черги.

Кошти, які залишилися на поточному рахунку підприємства станом на 24.04.2017 переведені у склад дебіторської заборгованості. Дебіторська заборгованість відповідала визначенню сумнівного боргу та на неї був створений резерв сумнівних боргів. Одночасно у податковому обліку в першому півріччі 2017 року було збільшено фінансовий результат до оподаткування на суму створеного резерву.

У 2025 році ТОВ звернулося до ВД ФГВФО з проханням надати інформацію про поточний стан ПАТ.

У відповідь отримано лист про те, що задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, у порядку черговості.   

Протягом процедури ліквідації було здійснено часткове задоволення вимог кредиторів сьомої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ .

Рішенням ВД ФГВФО від 06.02.2023 був затверджений ліквідаційний баланс ПАТ станом на 01.01.2023.

Як зазначає платник відповідно до частини першої ст. 52 Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вимоги до банку, не задоволені в результаті ліквідаційної процедури та продажу майна (активів) банку на дату складення ліквідаційного балансу, вважаються погашеними. Тому, незадоволені вимоги ТОВ до ПАТ вважаються погашеними. Також, ВД ФГВФО надав банківську виписку по особовим рахункам за період з 14.09.2017 по 12.07.2023 де було проведено операцію 11.07.2023 по списанню вимог кредитора. Сума залишку на поточному рахунку ТОВ після проведеної операції 11.07.2023 склала 0,0 грн.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

на яку дату ТОВ може списати з балансу дебіторську заборгованість ПАТ та скористатися правом у податковому обліку зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму зменшення резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку та п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу?

 

Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Кодексу визначено п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією вважається безнадійною заборгованістю (п.п. «з» п.п. 14.1.11
п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підставою для списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку є визнання її безнадійною.

Правові засади ліквідації банків визначено Законом України від 07.12.2000 № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (зі змінами) (далі – Закон
№ 2121-III).

Відповідно до ст. 2 Закону 2121-III ліквідація банку – процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Процедура ліквідації банку вважається завершеною, а банк як юридична особа ліквідованим з дня внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (частина восьма ст. 77 Закону 2121-III).

Національний банк України вносить запис до Державного реєстру банків про ліквідацію банку на підставі отриманого від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звіту про виконання ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс (частина дев’ята ст. 77 Закону 2121-III).

Водночас повідомляємо, що відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, фізичних осіб – підприємців та відокремлених підрозділів юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави регулюються Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (зі змінами) (далі – Закон № 755-IV).

Відповідно до частини четвертої 4 ст. 13 Закону № 755-IV відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття їх з обліку в органах державної статистики, податкових органах, органах Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.

Отже, заборгованість банку, який ліквідується, може вважатись для цілей застосування положень Кодексу безнадійною заборгованістю відповідно до вимог п.п. «з» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу лише після підтвердження ліквідації банку записом про це у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

У разі наявності дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником, платник формує резерв сумнівних боргів.

Різниці, що виникають у разі формування резерву сумнівних боргів або резерву очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) та списання безнадійної заборгованості визначено положеннями ст. 139 Кодексу.

Згідно з п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів або понад резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів).

Відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів або резерв очікуваних кредитних збитків (зменшення корисності активів), що відповідає ознакам, визначеним
п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, фінансовий результат до оподаткування зменшуватиметься відповідно до п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139 Кодексу на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, наведеним у п.п. 14.1.11 п. 14.1
ст. 14 Кодексу за наявності підтверджуючих документів про ліквідацію банківської установи, як юридичної особи.

Таке коригування фінансового результату до оподаткування відбувається в тому звітному (податковому) періоді, на який припадає списання такої заборгованості згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Отже, з питання порядку списання дебіторської заборгованості у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).