Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2025 р. № 4001/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку нарахування податкових зобовʼязань та формування податкового кредиту і, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є виробником «зеленої енергії» (активним споживачем відповідно до Закону України від 13 квітня 2017 року
№ 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019)) та згідно з укладеним договором з іншим субʼєктом господарювання (електропостачальником) здійснює продаж надлишків виробленої електричної енергії за механізмом самовиробництва такому електропостачальнику.

Зважаючи на те, що Законом України від 29 липня 2022 року № 2480-IX  «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення стабільного функціонування ринку природного газу протягом дії воєнного стану та подальшого відновлення» (далі – Закон № 2480) було внесено зміни до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, згідно з якими до операцій з надання послуг із зменшення навантаження застосовується касовий метод податкового обліку з ПДВ, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи є дотримання норм Закону № 2480 при продажу електропостачальнику надлишків виробленої електричної енергії на генеруючих установках активного споживача правом, чи обовʼязком платника податку;

2) чи може виробник «зеленої енергії» у 2025 році (до 01.01.2026) нараховувати податкові зобовʼязання за правилом «першої події»;

3) чи має право на податковий кредит електропостачальник, на якого виробником «зеленої енергії» у 2025 році було складено податкову накладну не за касовим методом?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з частиною першою статті 58¹ Закону № 2019 договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва укладається між електропостачальником та активним споживачем, яким встановлено генеруючу установку. Постачання електричної енергії активним споживачам та купівля електричної енергії, відпущеної генеруючими установками таких споживачів в електричну мережу, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, визначених законом.

Активний споживач – споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю (пункт 3² частини першої статті 1 Закону № 2019).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності,  інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2  розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначено, що тимчасово,
до 01 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону № 2019, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.

Слід зазначити, що пункт 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ було доповнено нормою щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань та формування податкового кредиту за касовим методом відповідно до Закону № 2480. Зазначена норма набула чинності з 19.08.2022, до вказаної дати до операцій з постачання послуг із зменшення навантаження застосовувалися загальні правила нарахування податкових зобовʼязань та податкового кредиту.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, на електронний гаманець у емітента електронних грошей та/або на рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у касу платника податків або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з рахунків платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг, з електронних гаманців у емітента електронних грошей та/або з рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, дата видачі з каси платника податків або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних
(далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. 

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

 

Щодо питань 1, 2

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ для платників податку, визначених цим пунктом, не передбачено можливості вибору методу податкового обліку з ПДВ (загальні правила чи касовий метод), який може застосовуватися при здійсненні операцій, визначених зазначеним пунктом. Отже, платники податку, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, за операціями, передбаченими зазначеним пунктом, зобовʼязані застосовувати касовий метод податкового обліку з ПДВ.

Таким чином, платник податку, який постачає електричну енергію (у тому числі вироблену за механізмом самовиробництва) / надає послуги зі зменшення навантаження у 2025 році не може нараховувати податкові зобовʼязання за такими операціями за правилом «першої події».

Щодо питання 3

Право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку – покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм ПКУ та зареєстрованої в ЄРПН платником податку – постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобовʼязань, показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Податкова накладна, складена постачальником у загальному порядку (за правилом «першої події») за операціями з постачання товарів/послуг, за якими відповідно до норм ПКУ повинен застосовуватися касовий метод податкового обліку з ПДВ, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

Водночас будь-який платник податку (у тому числі електропостачальник, якому Товариство в описаній у зверненні ситуації здійснює продаж надлишків виробленої електричної енергії за механізмом самовиробництва) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації (зокрема, з питань формування податкового кредиту) із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.