Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.07.2025 р. № 4020/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

  Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операції з погашення дебіторської заборгованості за рахунок державного фінансування, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ здійснює господарську діяльність у сфері телевізійного мовлення, є платником податку на прибуток на загальних підставах та платником ПДВ.

ТОВ є оператором національної багатоканальної ефірної електронної комунікаційної телемережі у складі чотирьох мультиплексів.

Для здійснення своєї діяльності ТОВ укладено договір з виконавцем на отримання телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання.

Предметом договору є надання виконавцем цілодобово сім днів на тиждень телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування та зберігання телекомунікаційного обладнання ТОВ, що входять до складу багатоканальних телемереж та розташовані на об’єктах виконавця та вказані в актах прийому-передачі технічних засобів.

Відповідно до договору: розгляд підсумків надання послуг проводиться щомісячно, оплаті підлягають фактично надані послуги.

У березні 2022 року Указом Президента України від 19 березня 2022 року № 151/2022 введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про нейтралізацію загроз інформаційній безпеці України» (далі – Рішення РНБО).

На виконання вищевказаного Рішення була прийнята бюджетна програма 6641700 «Забезпечення функціонування цифрового ефірного мовлення» (далі – Програма) відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.11.2022 № 1026-р (далі – Розпорядження).

Протягом квітня – грудня 2022 року ТОВ отримано акти приймання – передачі наданих послуг та рахунки на оплату. Виконавцем сформовано дебіторську заборгованість на суму послуг, зазначених в актах приймання – передачі наданих послуг.

Рішенням РНБО доручено Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування заходів, передбачених цим Рішенням, а також посилення охорони об’єктів, що забезпечують мовлення.

В листопаді 2022 року Розпорядженням було виділено кошти для забезпечення завдань, поставлених Рішенням.

Платник зазначає, що склад послуг за договором відповідає предмету та меті державного фінансування за Програмою. Вказаним бюджетним фінансуванням здійснено фінансування робіт і послуг, які відповідають складу послуг за договором та актами виконаних робіт (наданих послуг) у періоді з квітня 2022 року по грудень 2022 року. Це свідчить про те, що мало місце виконання обов’язку боржника іншою особою.

У рахунках на оплату, виставлених ТОВ у період з квітня 2022 року по грудень 2022 року виконавець вказував на те, що рахунки не підлягатимуть оплаті в обсязі (частині) вартості послуг за умови фактичного отримання оплати за них у такому обсязі (частини) виконавцем з державного бюджету.

Виконання обов’язку щодо погашення зобов’язання ТОВ проведено третьою особою за бюджетним фінансуванням в повному обсязі.         

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи можливе зарахування коштів, отриманих виконавцем за рахунок державного фінансування в рахунок погашення дебіторської заборгованості ТОВ?
2. Чи виникає у виконавця обов’язок щодо коригування даних актів приймання-передачі наданих послуг ТОВ в частині зменшення вартості послуг до «0» значення?
3. Чи виникає обов’язок у ТОВ проводити коригування наявної кредиторської заборгованості з урахуванням, що оплату за отримані послуги фактично проведено за рахунок державного фінансування?

 

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 996-XIV).

Згідно з частиною першою ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити, визначені частиною другою ст. 9 Закону № 996-XIV.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету, встановлено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, зі змінами та доповненнями (далі – Положення № 88).

Разом з тим повідомляємо, що відповідно до п.п. 19¹.1.28  п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19³ цього Кодексу, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 70 п. 4  Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227
(зі змінами) ДПС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Тож питання організації та здійснення господарської діяльності, оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання регулюються нормами Господарського кодексу України, цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів та не належать до компетенції ДПС.

        Щодо питання підтвердження первинними документами наданих послуг доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

        Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).