Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.07.2025 р. № 4031/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно зберігання алкогольних напоїв, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомляє, що основним видом його діяльності є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Товариство повідомляє, що на даний момент воно проводить ремонтні роботи перед відкриттям закладу громадського харчування. Товариство має чинну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Товариство повідомляє, що один із засновників Товариства має намір розмістити у закладі громадського харчування колекцію алкогольних напоїв, без

мети продажу, виключно як колекційні експонати. Ці колекційні пляшки Товариство планує взяти на відповідальне зберігання.

Враховуючи зазначене Товариство запитує:

1. Яким чином можна в приміщенні ресторану розмістити приватну колекцію алкогольних напоїв без наміру його продажу, якщо на даний алкоголь у Товариства, як у суб’єкта господарювання відсутній первинний документ?

2. Між Товариством і фізичною особою буде підписано договір відповідального зберігання з актом прийому-передачі, в якому буде детально розписано кожну передану позицію з колекції. Чи достатньо цього для підтвердження прийняття на зберігання без мети продажу?

3. Пляшки будуть зберігатися в окремій скляній шафі закриті замком. Чи достатньо буде маркування цієї шафи табличкою «приватна колекція»?

4. Якщо пляшки з алкогольними напоями не можна розміщувати у закладі жодним чином, чи можна виготовити їх муляжі, і розмістити їх у закладі, яким чином в такому випадку їх маркувати щоб було зрозуміло що це муляжі?

 

До питань 1, 2

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України                               від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 3817:

місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних                  сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного                         реєстру місць зберігання (пункт 47 частини першої статті 1                                              Закону № 3817);

роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування (пункт 76 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною сьомою статті 16 Законом № 3817 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин), а для малих виробників виноробної продукції - алкогольними напоями без додавання спирту (вин виноградних,                вин плодово-ягідних, напоїв медових), у тому числі через мережу Інтернет,              може здійснюватися суб’єктами господарювання, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними                  напоями.

Відповідно до частини першої ст. 17 Закону № 3817:

зберігання алкогольних напоїв здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання алкогольних напоїв, які внесені до Єдиного реєстру місць зберігання, на підставі однієї з таких ліцензій: на право виробництва алкогольних напоїв або на право оптової торгівлі алкогольними напоями, або на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру місць зберігання, крім випадків, визначених Законом № 3817;

суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, має право зберігати алкогольні напої за місцем роздрібної торгівлі, без внесення таких місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання.

Згідно з частиною другою ст. 17 Закону № 3817 забороняється                     зберігання та/або реалізація алкогольних напоїв, отримання яких не підтверджено:

1) для імпортера - митною декларацією (у тому числі тимчасовою, додатковою чи іншим видом митної декларації) або документом, необхідним для розміщення товарів на тимчасове зберігання під митним контролем;

2) для суб’єкта господарювання оптової та/або роздрібної торгівлі (крім виробників алкогольних напоїв - щодо вироблених ними алкогольних напоїв) - первинним документом, а при переміщенні в межах одного суб’єкта господарювання - документом на внутрішнє переміщення;

3) для суб’єкта господарювання, який здійснює зберігання на підставі відповідного договору (правочину), - документом, що підтверджує прийняття товару на зберігання.

Водночас відповідно до п. 226.11 статті 226 Кодексу ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (п.п. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.109 п. 14.1 ст. 14 Кодексу маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою, пачку (упаковку) тютюнового виробу чи ємність (упаковку) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Згідно з п. 226.2 ст. 226 Кодексу наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Договір відповідального зберігання алкогольних напоїв (укладеного між фізичною особою та Товариством) з актом приймання-передачі алкогольних напоїв є недостатнім для підтвердження, зокрема, легальності ввезення алкогольних напоїв, власником яких є фізична особа, сплати акцизного податку.

Пунктом 11 частини другої ст. 73 Закону № 3817 встановлено застосування  до суб’єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу за виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.  

Оскільки роздрібна торгівля є діяльністю з продажу та не передбачає можливість надання послуг зі зберігання алкогольних напоїв, Товариство не може здійснювати зберігання алкогольних напоїв, які належать фізичній особі, у місці роздрібної торгівлі, на яке Товариством отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

 

До питань 3 та 4

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених   цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) (пункт 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, із змінами                                           (далі – Положення № 227)).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення № 227 основними завданнями ДПС є реалізація державної податкової політики, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків, зборів, платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Питання  3 – 4 звернення стосуються оформлення шафи, в якій планується розміщення алкогольних напоїв, нанесення інформації на муляжі пляшок з алкоголем, та не належать до компетенції ДПС.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).