Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.07.2025 р. № 4050/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо зазначення КВЕД у Податковій декларації з податку на прибуток підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, основним видом діяльності Товариства є КВЕД 23.19 – «Виробництво і оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних». Разом з тим, Товариство здійснює господарську діяльність також за іншими КВЕДами (23.12 Формування й оброблення листового скла, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 52.24 Транспортне оброблення вантажів тощо).

З наведеної практичної ситуації Товариство просить роз’яснити:

1. Чи є код виду економічної діяльності, який зазначається у полі 5 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств «Код виду економічної діяльності (КВЕД)» інформаційно-довідковим реквізитом, що відображає лише основний вид діяльності платника з Національним класифікатором України видів економічної діяльності станом на дату подання декларації, і при цьому не обмежує можливість формування податкової звітності з урахуванням доходів, отриманих за іншими зареєстрованими (але не основними) КВЕДами?

2. Чи допускається включення до рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» звіту про фінансові результати
(форма № 2-м, Фінансова звітність малого підприємства) доходів, отриманих за неосновними, але зареєстрованими КВЕДами, за умови, що такі доходи відповідають критеріям визнання доходу згідно з НП(С)БО 15 «Дохід»?

Щодо питання 1.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Згідно з п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

До річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Водночас слід зазначити, що ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Податкова декларація, розрахунок, звіт – документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов’язання, у тому числі податкового зобов’язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов’язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п.п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 Кодексу та чинному на час її подання.  Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору (п. 48.1 ст. 48  Кодексу).

Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 20.02.2023 № 101) (зі змінами та доповненнями) (далі – Декларація).

Згідно з п. 48.2 ст. 48 Кодексу обов'язкові реквізити  – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Пунктом 48.4 ст. 48 Кодексу визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити такі як, зокрема:

код виду економічної діяльності (КВЕД).

Національний класифікатор України, який визначає класифікацію видів економічної діяльності ДК 009:2010, затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 (далі – Національний класифікатор України), яким, зокрема, визначено, що:

основне призначення КВЕД – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців; 

основний вид економічної діяльності – це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень;

основний вид економічної діяльності – це вид діяльності суб’єкта, на який припадає найбільший внесок у валову додану вартість (або інший визначений критерій).

Враховуючи викладене, у полі 5 «Код виду економічної діяльності (КВЕД)» Декларації зазначається код основного виду економічної діяльності, присвоєний платнику податків згідно з Національним класифікатором України,  на дату подання такої Декларації.

Щодо питання 2.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Загальні вимоги щодо змісту і форми Фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей, а також зміст і форму Спрощеного фінансового звіту суб'єкта малого підприємництва в складі Балансу і Звіту про фінансові результати та порядок заповнення його статей визначені Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 25.02.2000 № 39 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 24.01.2011 № 25 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03 2000 за № 161/4382.

Водночас зазначаємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року
№ 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Отже, питання порядку заповнення Фінансової звітності малого підприємства, у тому числі Звіту про фінансові результати (форма № 2-м), належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).