Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.07.2025 р. № 4098/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства щодо включення до складу доходу платника єдиного податку третьої групи грошових коштів, отриманих за договором транспортного експедирування, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 відсотків та зареєстроване в Реєстрі підприємств, яким надано дозвіл на провадження митної брокерської діяльності.

Зі змісту звернення встановлено, що Товариство згідно наданого договору  транспортного експедирування виступає Експедитором.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи повинні включатись до доходу платника єдиного податку третьої групи – юридичної особи, що є експедитором за договором транспортного експедирування, кошти, що надходять на його рахунок від клієнта, в тому числі на умовах попередньої оплати (авансування витрат), в якості оплати/компенсації/відшкодування витрат експедитора на оплату зборів (обов’язкових платежів), послуг (робіт) третіх осіб, залучених для виконання замовлення клієнта, зокрема, вартості перевезення, фрахту, документально підтверджених додаткових витрат, понесених експедитором в інтересах клієнта на виконання договору, тощо?

Щодо зазначеного питання.

Транспортно-експедиторська діяльність в Україні здійснюється у порядку та за правилами, визначеними Законом України від 01 липня 2004 року №1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №1955).

  Статтею 1 Закону №1955 визначено, зокрема, що транспортно-експедиторська послуга – це робота, що безпосередньо пов’язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

 експедитор (транспортний експедитор) – суб’єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Згідно зі статтею 9 Закону № 1955 за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов’язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб’єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Правове регулювання господарських відносин, зокрема, щодо транспортного експедирування, регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Частиною першою ст. 929 ЦКУ за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (частина перша ст. 931 ЦКУ).

Відповідно до ст. 932 ЦКУ експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування інших осіб експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до пп. 2 п. 292.1 ст.292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3  ст. 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Пунктом 292.4 ст. 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Разом з тим, платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи) використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 ст. 44 Кодексу (абз. 5 п. 296.1 ст. 296 Кодексу).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності  визначає Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

 Відповідно до пункту 6.2 П(С)БО 15, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Враховуючи зазначене, суб'єктом господарювання, який знаходиться на спрощеній системі оподаткування та надає послуги по договору транспортного експедирування до доходу платника єдиного податку третьої групи не включає кошти, що надійшли йому під звіт на виконання умов такого договору. Доходом суб’єкта господарювання платника єдиного податку  по договору транспортного експедирування є  сума його винагороди, яка зазначена в акті наданих послуг та сплачується безпосередньо клієнтом після виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу на підставі акту наданих послуг.

Водночас зазначаємо, що самостійне утримання Товариством належної йому винагороди за надані послуги, виконані роботи за договором транспортного експедирування з отриманих від покупців коштів буде відбуватися взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань та підпадати під поняття негрошової форми розрахунків, що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).