Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2025 р. № 4076/ІПК/02-32-04-01-16

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Вінницькій області за результатами розгляду звернення ТОВАРИСТВА щодо включення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту на підставі митної декларації та, керуючись статтею 52 глави З розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВАРИСТВО було ввезено товари на митну територію України, що підтверджено митними деклараціями.

Дата оформлення митних декларацій 31.03.2025 року, а дата операції з реєстрації податкового кредиту в системі електронного адміністрування ПДВ - 01.04.2025 року.

За іншою митною декларацією ситуація аналогічна, а саме: дата оформлення митної декларації 30.04.2025 року, а дата операції з реєстрації податкового кредиту в системі електронного адміністрування ПДВ - 01.05.2025 року.

Інформуючи про зазначене, ТОВАРИСТВО просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. При митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, платник податку, що здійснив сплату ПДВ за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ, на дату такої сплати включає суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації чи на підставі дати обрахунку в системі електронного адміністрування ПДВ?
2. Право на включення суми ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку у тому звітному періоді, в якому оформлено митну декларацію, чи в періоді, який охоплює дату обрахунку в системі електронного адміністрування ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, митних платежів регулюються нормами Кодексу та Митного кодексу України (далі - МКУ) (стаття 1 розділу I Кодексу).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України.

Відповідно до пункту 187.8 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Пунктом 190.1 статті 190 Кодексу передбачено, що базою оподаткування, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Пунктом 198.3 статті 198 розділу V Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку зокрема, з ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

При цьому для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V Кодексу (пункт 198.2 статті 198 розділу V Кодексу).

Документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі ввезення товарів на митну територію України, є митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V Кодексу (пункт 198.6 статті 198 розділу V Кодексу).

Згідно з частиною третьою статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 МКУ.

Правові основи функціонування СЕА ПДВ регулюються статтею 200¹ розділу V Кодексу, пунктами 33, 34 і 34¹ підрозділу 2 розділу XX Кодексу та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 N 569 (далі - Порядок N 569).

Сума податку (∑_Накл), на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обчислюється автоматично за формулою, визначеною пунктом 200¹.3 статті 200¹ розділу V Кодексу.

Однією із складових ∑_Накл є показник ∑_Митн, це загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 МКУ, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів та митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ∑_Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015 року (пункт 9 Порядку N 569).

Таким чином, СЕА ПДВ, серед іншого, передбачає забезпечення автоматичного обліку в розрізі платників ПДВ сум податку, сплачених платниками при ввезенні товару на митну територію України. СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200¹ розділу V Кодексу та Порядку N 569.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 N 21 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за N 159/28289, до розділу II "Податковий кредит" податкової декларації з ПДВ включаються обсяги товарів/послуг, необоротних активів, придбаних на митній території України, (рядки 10.1, 10.2 та 10.3 податкової декларації з ПДВ), ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1, 11.2 та 11.3 податкової декларації з ПДВ).

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Якщо митне оформлення завершено, електронна митна декларація, оформлена за допомогою автоматизованої системи митного оформлення, що підтверджує сплату ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, при митному оформленні товарів, що ввозяться на митну територію України, платник податку, що здійснив сплату ПДВ за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПКУ, на дату такої сплати включає суми податку до податкового кредиту на підставі належним чином оформленої митної декларації, не залежно від того, якою датою в СЕА ПДВ відображено показники такої митної декларації.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.