Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2025 р. № 4093/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

   Індивідуальна податкова консультація

 

       Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства щодо окремих питань з визначення доходу юридичної особою - платником єдиного податку третьої групи, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 %. Товариство планує придбати облігації внутрішньої держпозики (ОВДП).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може платник єдиного податку здійснювати придбання ОВДП?
2. Які суми включаються до оподаткованого доходу при погашенні ОВДП і отримання  відсотків – вся сума чи різниці між сумою погашення ОВДП та витратами на придбання?
3. Які особливості по сплаті податків по ОВДП?

Щодо першого - третього питання.

Відносини, що виникають під час емісії, обігу, викупу цінних паперів та виконання зобов'язань за ними, укладання і виконання деривативних контрактів, заміни сторони деривативних контрактів та вчинення правочинів щодо фінансових інструментів на ринках капіталу, а також відносини, що виникають під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках, регулюються Законом України від 23 лютого 2006 року                  № 3480-IV "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки"                                   (далі - Закон № 3480).

Відповідно до статті 11 Закону № 3480 облігація - це цінний папір, що посвідчує внесення його першим власником коштів, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує обов'язок емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення) строк та виплатити дохід за облігацією, якщо інше не передбачено проспектом або рішенням про емісію (для державних облігацій України - умовами їх розміщення).

Облігації внутрішньої державної позики України - це цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішніх ринках капіталу і підтверджують зобов’язання України щодо відшкодування пред’явникам цих облігацій їхньої номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій. Номінальна вартість облігацій внутрішньої державної позики України може бути визначена в іноземній валюті (частина третя статті 16                            Закону № 3480).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Підпунктом 14.1.44¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що державні цінні папери – це облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, розміщені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику та/або реалізує державну бюджетну політику у сфері управління державним боргом та гарантованим державою боргом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою1
розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року  (підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

У відповідності до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пункт 292.3 стаття 292 Кодексу.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до     статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи визначено пунктом 291.5 статті 291 Кодексу.

Згідно із підпунктом 291.5.4 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначається відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку                   15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з пунктом 5 Положення дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу                      (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Враховуючи вищевикладене, якщо Товариство не є фінансовою установою та здійснює операції щодо придбання облігацій з метою отримання доходу у вигляді відсотків при погашенні емітентом номінальної вартості облігацій, то таке підприємство може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за умови дотримання вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу. Доходом Товариства є вся сума коштів, яка отримана в рамках операцій з облігаціями, а саме сума погашення номінальної вартості облігацій та сума відсотків за ними. При цьому датою отримання доходу є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі відповідно до умов договору власника облігацій з емітентом.

Кодексом не визначено особливих вимог щодо сплати податків від операцій за облігаціями внутрішньої держпозики для платників єдиного податку.

Водночас звертаємо увагу, що діяльність юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи з подальшою реалізацією облігацій на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво, при здійсненні якого суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи (підпункт 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу).

  Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).