Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2025 р. № 4095/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України на звернення фермерського господарства (далі – Господарство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо зменшення загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника на суми бюджетної субсидії відповідно до розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (далі – Розрахунок) та порядку оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Господарство є фермерським господарством, яке у 2024 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 918 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції», зі змінами (далі - Постанова № 918), отримало кошти з державного бюджету Така державна підтримка має цільове спрямування, зокрема, на стимулювання і розвиток сільськогосподарського товаровиробництва (придбання насіння, паливно-мастильних матеріалів, засобів захисту рослин тощо).

Також фермерське господарство відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 року № 130 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», зі змінами, отримало з державного бюджету часткову компенсацію вартості придбаної фермерським господарством техніки вітчизняного виробництва.

Господарство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Чи правомірне включення коштів за вказаними програмами підтримки сільськогосподарських товаровиробників до рядку 3.1 Розрахунку та чи впливають доходи від отримання таких коштів на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва?
2. Чи враховується сума коштів, отриманих з бюджету за програмами підтримки сільськогосподарських товаровиробників, до загальної суми встановленої п. 181.1 ст. 181 Кодексу для обов’язкової реєстрації платником ПДВ? Чи підлягають такі кошти оподаткуванню ПДВ?

 

Опис порушених у зверненні питань не дає змоги в повній мірі ідентифікувати фактичну сутність операцій, стосовно яких виникла  практична

необхідність отримання індивідуальної податкової консультації (не вказано умови надання бюджетних коштів, напрями надання, не надано документи, відповідно до яких фактично отримується бюджетна дотація).

У зв’язку з цим надаємо роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо питань, які належать до компетенції ДПС.   

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу I Кодексу).

Основні принципи податкового законодавства України установлені
статтею 4 розділу I Кодексу, зокрема, кожна особа зобов’язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу (пп. 4.1.1 п. 4.1
ст. 4 Кодексу).

Відповідно до ст. 5 розділу I Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно з п. 7.3 ст. 7 Кодексу будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі – Бюджетний кодекс).

Відповідно до п. 11 частини першої ст. 2 Бюджетного кодексу бюджетні кошти (кошти бюджету) – належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга ст. 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996)).

 

 

Щодо першого питання.

Главою 1 розд. XIV Кодексу встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Об'єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площі сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебувають у власності сільськогосподарського товаровиробника або надані йому у користування, у тому числі на умовах оренди (п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу).

Відповідно до пп. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають не пізніше 20 лютого поточного року, зокрема, Розрахунок за формою, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26 грудня 2011 року № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 квітня 2012 року за
№ 510/20823, зі змінами та доповненнями.

Джерелом інформації при складанні Розрахунку є дані бухгалтерського обліку.

Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 892/4185, із змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.05.2001 за № 389/5580, із змінами.

Відповідно до форми Розрахунку у рядок 3.1 «Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки» включаються суми бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі – бюджетна дотація) у відповідності до ст. 16¹ розд. VІ Закону України від 24 червня
2004 року №1877-IV «Про державну підтримку сільського господарства України», із змінами (далі - Закон № 1877).

Умовою для включення у рядок 3.1 Розрахунку сум одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки є отримання бюджетної дотації відповідно до ст. 16¹ розд. V1 Закону № 1877.

Статтею 16¹ розд.V1 Закону № 1877 визначено порядок включення / виключення до/з Реєстру отримувачів бюджетної дотації, види господарської діяльності, механізм надання та отримання бюджетної дотації, порядок звітування. 

Таким чином, у рядок 3.1 Розрахунку включаються суми одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки, що надаються в рамках вимог Закону № 1877 сільськогосподарським товаровиробникам, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за
№ 860/4153, зі змінами та доповненнями (далі - НП(С)БО 15).

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (абзац перший п. 5 НП(С)БО 15).

Отже, сума бюджетної субсидії, отриманої відповідно до
Постанови № 918 включається да загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2 Розрахунку).

Отримання компенсації вартості техніки вітчизняного виробництва слід розцінювати як цільове фінансування капітальних інвестицій.

Відповідно до п. 18 НП(С)БО 15 цільове фінансування капітальних інвестицій визнається  доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів.

Отже, під час отримання коштів цільове фінансування (компенсація  вартості техніки) відображається у складі доходів майбутніх періодів, потім дохід визначається пропорційно до суми нарахованої амортизації об’єктів.  

Так як, частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, то включення до складу доходу суми бюджетної субсидії вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва та на його права перебування на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи).

 

Щодо другого питання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 Кодексу у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх
12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно з розділами V і XX Кодексу до оподатковуваних ПДВ операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ (20 відс.), ставками 7 та 14 відс., нульовою ставкою ПДВ і звільненими від оподаткування ПДВ.

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України (підпункти «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (пп.14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Пунктом 188.1 ст. 188 Кодексу визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до пп. 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктом 187.7 ст. 187 Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

У ситуації, наведеній у зверненні, до загальної суми, встановленої згідно з
п. 181.1 ст. 181 Кодексу, для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, не відноситься лише та сума коштів, отримана платником з державного бюджету, яка не є компенсацією вартості товарів/послуг, що безпосередньо постачаються платником податку, оскільки при отриманні таких коштів податкових наслідків з ПДВ у платника не виникає (не є об’єктом оподаткування ПДВ).

Оподаткуванню ПДВ підлягають операції платника ПДВ з постачання товарів/послуг, а не взаємовідносини платника ПДВ з іншими суб’єктами чи кошти, які отримані, зокрема з бюджету.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (ст. 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Для цілей оподаткування ПДВ безпосередньо фінансування (грошові кошти), яке отримує платник, не є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас до бази оподаткування ПДВ відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу включаються будь-які кошти, які надходять до платника як оплата вартості послуг/робіт, що постачаються чи постачатимуться платником, у тому числі бюджетне фінансування, якщо воно по суті є оплатою вартості виконаних в межах бюджетних програм послуг/робіт за умови, що безпосереднім постачальником/виконавцем таких послуг/робіт є платник.

При цьому виникнення об’єкта оподаткування ПДВ та нарахування податкових зобов’язань з ПДВ не залежить від того, на які цілі будуть витрачені отримувачем такі кошти (придбання товарів/послуг тощо).

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).