Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.07.2025 р. № 4104/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство є платником податку на додану вартість (далі – ПДВ). На Товариство не накладено жодних санкцій відповідно до Закону України від 14  серпня  2014 року № 1644-VII «Про санкції» (зі змінами) (далі – Закон України «Про санкції»). Разом з тим, на учасника Товариства ___________, громадянина _________, який володіє ____ % статутного капіталу Товариства,  та на учасника Товариства ___________ , який володіє ____ % статутного капіталу Товариства, накладено санкції відповідно до Закону України «Про санкції». Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи передбачає Кодекс будь-які обмеження на включення до суми податкового кредиту сум ПДВ за належним чином оформленими податковими накладними постачальників, які є платниками ПДВ, однак до засновників (учасників) яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»?

2) Чи передбачає Кодекс обов’язок платника податків, який придбав послуги у постачальників, які є платниками ПДВ, до засновників (учасників) яких застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції» та отримав від таких постачальників належним чином оформлені податкові накладні, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу виключно з тієї підстави, що до засновників (учасників) таких постачальників застосовано санкції відповідно до Закону України «Про санкції»?

3) Чи передбачає Кодекс будь-які обмеження щодо бюджетного відшкодування ПДВ, платникам податків постачальниками яких є особи, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)?

Відповідно до ст.ст 6, 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу.

Права платників податків визначені ст. 17 Кодексу.

Відповідно до п. 17.3 ст. 17 Кодексу права платника податку, передбачені Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розд. V, підр. 2  та 10  розд. ХХ Кодексу.

Щодо питання 1

Правила формування податкового кредиту з ПДВ регулюється ст. 198 та ст. 201 Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

 Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абз. 5 п. 198.3 ст. 198 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням  товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми  податку до бюджету при ввезені товарів на митну територію України),  іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Кодексу (абз. перший п. 198.6
ст. 198 Кодексу).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється відповідно до  правил, визначених  ст. 198 та ст. 201 Кодексу.

Щодо питання 2

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст.  189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197,
підр. 2 розд. XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу).

У разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах / послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України  від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами).

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розд. V Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до п. 198.5 ст. 198.5 Кодексу нараховуються платником за наявності обставин, визначених у вказаному пункті.

  Щодо питання 3

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано ст. 200 Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п. 200.7 ст. 200 Кодексу).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до п. 200.10 ст. 200 Кодексу подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 Кодексу, - за результатами документальної перевірки.

В ході проведення перевірок, зокрема, перевіряється питання щодо підсанкційності засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платників та право на отримання бюджетного відшкодування платником податків відповідно до норм п. 200.4¹  ст. 200 Кодексу.

Так, відповідно до п. 200.4¹ ст. 200 Кодексу, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом України  «Про санкції» прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Реалізацію спеціальних економічних та обмежувальних заходів (санкцій) визначено ст. 21¹ Кодексу. Відповідно до абз. п’ятого п. 21¹.1 ст. 21¹ Кодексу контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), шляхом зупинення / відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість - у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань.

З 31 січня 2024 року в Україні почав функціонувати Державний реєстр санкцій (далі – Реєстр) (https://drs.nsdc.gov.ua/) – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано українські обмежувальні заходи. Дані в Реєстрі є відкритими, загальнодоступними, оперативно оновлюються.

Відповідно до п 200.12¹ ст. 200 Кодексу з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених ст. 200 Кодексу .

Зазначена в абз. першому п 200.12¹ ст. 200 Кодексу сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку / небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п’яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом України «Про санкції».

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про санкції», у разі якщо до юридичних (фізичних) осіб застосовано обмежувальні заходи (санкції), зокрема: п. 2 ч. 1
ст. 4 обмеження торговельних операцій та п. 5 ч. 1 ст. 4  зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань. Зазначений вид санкцій унеможливлює фактичне виконання договорів з такими суб’єктами. Суб’єкт господарювання втрачає право здійснювати постачання товарів, проведення грошових розрахунків. Водночас, платник податку на додану вартість яким задекларовано бюджетне відшкодування на підставі операцій з підсанкційним постачальником, має ризик невиконання договірних зобов’язань.

В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування податкового кредиту контрагентами Товариства (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи).

Разом з цим повідомляємо, що контрагент Товариства може самостійно звернутись до контролюючого органу з детальним описом здійснюваних ним операцій за отриманням індивідуальної податкової консультації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).