Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.07.2025 р. № 4108/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України, керуючись статтею 53 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), надає нову індивідуальну податкову консультацію на звернення (    ) з урахуванням висновків, викладених у рішенні Київського окружного адміністративного суду (далі – Рішення) від 20.12.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 (справа
№ 320/35437/24), і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків повідомляє, що є громадянином України і до 15 лютого 2022 року проживав на території України.

З 15 лютого 2022 року платником податків було змінено місце постійного проживання разом із сім’єю з України на Республіку Естонія (далі – Естонія).

 В Естонії платник податків має орендоване житло на підставі договору довгострокової оренди та сплачує комунальні послуги. Платник податків офіційно працевлаштований в компанії в Естонії як член правління, донька навчається в місцевій школі, є членом спортивних клубів, отже платник податків вважає, що центр його життєвих інтересів знаходиться в Естонії.

Протягом 2022 року платник податків перебував на території Естонії більше 183 днів, також протягом 2023 року перебував на території Естонії більше 183 днів.

Платником податків було отримано довідку від податкового органу Естонії, що підтверджує набуття статусу податкового резидента Естонії з 2022 року, та в січні 2023 року отримано посвідку на проживання в Естонії.

При цьому в Україні з 16 лютого 2022 року платник податків не проживав і не планує проживати в майбутньому, а також платник податків не має центру життєвих інтересів в Україні. З 30 листопада 2023 року платник податків припинив реєстрацію як фізична особа – підприємець відповідно до законодавства України.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є платник податків податковим резидентом України за результатами 2023 року?

2. Чи має платник податків подавати в Україні Звіти про контрольовані іноземні компанії за 2023 рік?

Щодо питання першого

Критерії, за якими визначається податкове резидентство встановлені у Кодексі, у міжнародних угодах – Конвенціях про уникнення подвійного оподаткування.

Поняття «резидент» та умови набуття платником податку статусу податкового резидента визначено підпунктом 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу.

Так, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.

При цьому місцем проживання фізичної особи згідно зі ст. 29 Цивільного кодексу України є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. При цьому фізична особа може мати кілька місць проживання.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-1V «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання – житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

Якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні.

Центр економічних інтересів в особи виникає у тій країні, до якої вона найбільш тісно прив’язана економічно та соціально. Як правило, центр економічних інтересів особи перебуває в тій країні, де вона має: постійне місце проживання, офіційне місце роботи, зареєстрований бізнес чи фізичною особою – підприємцем, відкриті банківські рахунки, регулярну сплату податків та комунальних платежів тощо.

У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів,
не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року.

Одночасно зауважуємо, що підтвердження факту перебування на митній території України не менше 183 днів є інформація з Бази даних, яка надається у порядку, визначеному Положенням про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон, виїхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 вересня 2022 року № 614.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Якщо всупереч закону фізична особа - громадянин України має також громадянство іншої країни, то з метою оподаткування цим податком така особа вважається громадянином України, який не має права на залік податків, сплачених за кордоном, передбаченого цим Кодексом або нормами міжнародних угод України.

Відповідно до інформації, наведеної Вами у зверненні Ви (  ).

Одночасно звертаємо увагу, що достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи (абзац сьомий підпункт «в» підпункту 14.1.213 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Таким чином, оскільки Ви у 2023 році були зареєстровані як фізична особа – підприємець, то така реєстрація є достатньою підставою вважати Вас резидентом України.

Крім того, у зверненні не наведено інформації щодо відсутності у Вас на території України:

нерухомого майна;

центру життєвих інтересів (проживання батьків, роботи у юридичній особі - резидента України як найманий працівник, корпоративних прав юридичних осіб – резидентів України тощо).

Щодо питання другого

Підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії, яка:

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Додатково зазначаємо, що відповідно до пункту 54 підрозділу 10
розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу підпункт «б» підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу для 2022 – 2023 звітних (податкових) років застосовується в такій редакції:

«б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі 25 і більше відсотків за умови, що декілька фізичних осіб – резидентів України та/або юридичних осіб – резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або».

Таким чином, якщо фізична особа – резидент України відповідає критеріям визначення її контролюючою особою, така особа зобов’язана, зокрема, подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії.

Пунктом 39².5 статті 39² розділу I Кодексу встановлено вимоги щодо складання та подання Звіту про контрольовані іноземні компанії. Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про контрольовані іноземні компанії в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності контрольовані іноземні компанії, що підтверджують розмір прибутку контрольованих іноземних компаній за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності контрольованої іноземної компанії подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати Звіт про контрольовані іноземні компанії до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи за відповідний календарний рік.

Згідно з підпунктом 39².5.4 пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності контрольованої іноземної компанії та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку контрольованої іноземної компанії до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» підпункту 39².5.3  пункту 39².5 статті 39² розділу I Кодексу.

У випадку подання Звіту про контрольовані іноземні компанії за скороченою формою контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про контрольовані іноземні компанії до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком.

При цьому, якщо відповідно до такого Звіту про контрольовані іноземні компанії загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств.

З огляну на зазначене, обов’язок подання до контролюючого органу Звіту про контрольовані іноземні компанії виникає у фізичної особи, яка відповідає критеріям визначення її контролюючою особою відповідно до положень  статті 39² Кодексу.

Додатково повідомляємо, що з урахуванням положень пункту 52.2 статті 52 та статті 53 Кодексу зазначена консультація надана на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду (далі – Рішення) від 20.12.2024 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 (справа № 320/35437/24) з урахуванням викладених висновків, має індивідуальний характер та може застосовуватись виключно (  ).