Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2025 р. № 4131/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення платника податків щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування довідки, яка підтверджує, що всі фізичні-особи учасники (партнери) нерезидента є резидентами держави (території), з якою укладено міжнародний договір України та норм підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що протягом 2024 року він здійснював операції з компанією-нерезидентом «KMPG LLP».

Звертаємо увагу, що платником податків невірно зазначено назву компанії-нерезидента «KMPG LLP», що виглядає як опечатка, адже такої компанії не існує в офіційних джерелах та ймовірно, виходячи з наведених фактів щодо компанії, мається на увазі «KPMG LLP», яка є незалежною фірмою-членом глобальної мережі KPMG, що об’єднує професійні фірми в 143 країнах під координацією KPMG International Limited (зареєстрована в Лондоні, Великобританія).

LLP (Limited Liability Partnership) — форма товариства (партнерства) з обмеженою відповідальністю, характерна для юрисдикцій, таких як США чи Великобританія.

Тому, далі по тексту використовуватиметься коректна назва компанії «KPMG LLP» (далі – Нерезидент).

Платник податків зазначив, що операції з Нерезидентом підпадають під визначення контрольованих операцій в розумінні статті 39 розділу І Кодексу, оскільки його організаційно-правова форма включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України і відноситься до тих випадків, коли такі суб’єкти не є податковими резидентами країни в яких вони зареєстровані як юридичні особи.

Платник податків повідомив, що має довідку від податкових органів Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії (далі – Великобританія) (Certifikates of fiscal residence), яка засвідчує що Нерезидент, який зареєстрований у формі партнерства Великобританії, не є податковим резидентом Великобританії та не підпадає під дію Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року.

Також, в цій довідці від податкових органів Великобританії (Certifikates of fiscal residence) засвідчується факт того, що фізичні-особи учасники (партнери) Нерезидента, який зареєстрований у форматі партнерства (partnership), є податковими резидентами Великобританії та підпадають під дію Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна від 10.02.1993 року.

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових зобов’язань, що виникають як наслідок наведеної ситуації.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Оскільки фізичні-особи учасники (партнери) нерезидента «KPMG LLP» є податковими резидентами країни (Великобританії) з якою у України укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, відповідно підпадають під дію норм абзацу четвертого підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу чи буде достатньо наявності довідки для виключення операцій нерезидента «KPMG LLP» з переліку контрольованих операцій за 2024 рік відповідно до норм статті 39 розділу І Кодексу?

2. У випадку, якщо така довідка (Certifikates of fiscal residence) буде надаватись податковим органам країни в паперовій формі чи слід її надавати в оригіналі чи достатньо буде надати нотаріально завірену копію такої довідки з перекладом?

 

Щодо питання 1

Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» підпункт 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу викладено у новій редакції, а підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу доповнено підпунктом 39.2.1.2¹, яким встановлені критерії, відповідно до яких господарські операції платника податків з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 № 480, визнаються неконтрольованими. Звертаємо увагу, що зазначені норми набули чинності з 1 січня 2025 року.

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності) та наведені їх категорії.

Підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначений перелік операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, які є господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує       10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно-правових форм», зі змінами і доповненнями затверджено перелік організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік № 480). Організаційно – правова форма Нерезидента, яку платник податків зазначив у зверненні – «LLP» (партнерство з обмеженою відповідальністю) Великобританія включена до Переліку № 480.

Таким чином, господарські операції здійснені платником податків протягом 2024 року із Нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена до Переліку № 480, за умови відповідності таких операцій критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4, 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, визнаватимуться контрольованими.

 

Щодо питання 2

Відповідно до абзацу другого пункту 103.2 статті 103 розділу II Кодексу застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента згідно з вимогами пункту 103.4 цієї статті.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України відповідно до пункту 103.4 статті 103 розділу II Кодексу є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Пунктом 103.5 статті 103 розділу II Кодексу встановлено, що довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Відповідно до статті 13 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV «Про міжнародне приватне право» (зі змінами) документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до статті 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, від 05 жовтня 1961 року (далі – Гаазька Конвенція) її дія поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави.

Відповідно до статті 2 Гаазької Конвенції, кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території.

У частині першій статті 3 Гаазької Конвенції встановлено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостиля компетентним органом держави, в якій документ був складений.

У частині другій статті 3 Гаазької Конвенції визначено, що дотримання згаданої в попередній частині формальної процедури не може вимагатися, якщо закони, правила або практика, що діють в державі, в якій документ представлений, або угода між двома чи декількома договірними державами відміняють чи спрощують цю формальну процедуру або звільняють сам документ від легалізації.

У пункті 3.2 статті 3 розділу І Кодексу визначено, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Конвенція між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, підписана 10.02.1993, яка набула чинності 11.08.1993 із змінами, внесеними до неї Протоколом від 09.10.2017, ратифікованим Законом України № 244-IX від 30.10.2019, який набрав чинності  05.12.2019 (далі – Конвенція). Конвенція регулює податкові аспекти, але не містить положень щодо спрощення процедури легалізації документів.

Таким чином, довідка за відповідний податковий період, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом відповідної країни, з якою укладено міжнародний договір, та яка видана компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, вважатиметься належним чином легалізованою для прийняття її в Україні за умови, що вона відповідає вимогам пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, а саме містить апостиль, передбачений статтею 4 Гаазької Конвенції та перекладена відповідно до законодавства України.

Додатково повідомляємо, що згідно з підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Водночас, будь-які висновки щодо віднесення конкретних операцій платника податків до контрольованих (неконтрольованих), можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій і всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались та є предметом податкового контролю.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).