Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2025 р. № 4133/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство займається розробкою та впровадженням енергоефективних технологій в теплоенергетиці. Товариство планує надавати послуги з утилізації скидної теплової енергії та одержанням теплової енергії з подальшою передачею її замовнику.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вірно буде при здійсненні операцій з постачання послуг з утилізації скидної теплової енергії та одержанням теплової енергії з подальшою передачею її замовнику у податковій накладній зазначати код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг
   (далі – ДКПП) «38.21 – Оброблення та розміщування безпечних відходів»?
2. Чи може Товариство при формуванні акта наданих послуг, використовуючи код послуги «38.21» згідно з ДКПП, застосовувати одиницю виміру: «0407» – кДж (Кілоджоуль); 0532 – ккал (Кілокалорія); 0534 – Гкал (Гігакалорія)?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами (далі – Закон № 996), бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Під поняттям «первинний документ» розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (стаття 1, частина перша статті 9 Закону № 996).

Частиною другою статті 6 Закону № 996 визначено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Під постачанням товарів слід розуміти будь-яку передачу права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов’язкових реквізитів) регулюються статтею 201 Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, зі змінами (далі – Порядок № 1307).

Відповідно до пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «л» пункту 201.1 статті 201 Кодексу, зокрема такими реквізитами є:

опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг (реквізит має відповідати формулюванню у первинних документах, якими супроводжується постачання таких товарів / послуг);

код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг – код послуги згідно з ДКПП; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, зокрема:

до графи 2 – опис (номенклатура) товарів / послуг постачальника (продавця) (підпункт 1 пункту 16 Порядку № 1307);

до граф 3.1, 3.3 – код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП. У разі постачання товару заповнюється графа 3.1, у разі постачання послуги – графа 3.3 (підпункт 2 пункту 16 Порядку № 1307).

Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Опис (номенклатура) товарів / послуг, код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги згідно з ДКПП, що зазначаються у графах 2, 3.1, 3.3 розділу Б податкової накладної, відносяться до складу обов’язкових реквізитів згідно з пунктом 201.1 статті 201 Кодексу.

Оскільки до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг, то у разі постачання товару в податковій накладній заповнюється графа 3.1, де зазначається відповідний код товару згідно з УКТ ЗЕД, а у разі постачання послуги – графа 3.3, де зазначається відповідний код послуги згідно з ДКПП.

Дані, зазначені у податковій накладній, яка складається при здійсненні операції з постачання товарів / послуг, мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою операцією.

Водночас, з питання віднесення зазначених у зверненні послуг до тієї чи іншої категорії послуг та визначення коду для такої послуги згідно з ДКПП, враховуючи положення листа Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03, ДПС рекомендує звернутися до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, буд. 6.

Щодо питання 2

З питання оформлення первинних документів за господарськими операціями, що здійснюються суб’єктами господарювання, платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України як до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).