Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2025 р. № 4136/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо збільшення строку амортизації (строку корисного використання) об’єктів основних засобів у податковому обліку у разі зміни строку корисного використання таких об’єктів у бухгалтерському обліку внаслідок переоцінки (дооцінки), та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування.

Основним видом діяльності ТОВ є виробництво та продаж кондитерських глазурей та кондитерських паст для виробництва морозива, кондитерських та хлібобулочних виробів, сиркових мас та десертів, а також жирових начинок для вафель та круасанів.

 ТОВ є власником та обліковує на балансі виробничі основні засоби, які дозволяють здійснювати виробничу діяльність.

Ряд виробничих основних засобів були введені в експлуатацію ще в 2017 році, в період початку діяльності ТОВ, станом на останню дату балансу залишкова вартість таких основних засобів істотно відрізняється від справедливої вартості.

У зв’язку з цим ТОВ було прийнято рішення про переоцінку виробничих основних засобів шляхом їх дооцінки до справедливої вартості.

Дооцінка основних засобів проведена ТОВ на підставі незалежної оцінки, здійсненої суб’єктом оціночної діяльності.

 У зв’язку з дооцінкою виробничих основних засобів ТОВ прийнято рішення про збільшення строку корисного використання таких основних засобів для цілей бухгалтерського обліку.

У зв’язку з викладеним вище, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

Чи зобов’язане ТОВ збільшити строк амортизації (строк корисного використання) об’єктів основних засобів у податковому обліку у разі зміни строку корисного використання таких об’єктів у бухгалтерському обліку внаслідок переоцінки (дооцінки)?

 

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби –матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів встановлені ст. 138 Кодексу.

Згідно п. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів та/або нематеріальних активів, включених до витрат звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму дооцінки основних засобів та/або нематеріальних активів у межах попередньо віднесених до витрат уцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування встановлений п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

У п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

У бухгалтерському обліку згідно з п. 24 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 (зі змінами) при визначенні строку корисного використання (експлуатації) враховується очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності; фізичний та моральний знос, що передбачається; правові або  інші обмеження щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Водночас п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу встановлено, що мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів використовуються з урахуванням наступного.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені цим підпунктом.

У разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені цим підпунктом, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухгалтерському обліку.

Таким чином, якщо встановлений платником податку в бухгалтерському обліку збільшений строк корисного використання (експлуатації) об'єктів основних засобів дорівнює або є більшим, ніж ті, що встановлені п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для групи, до якої включено такі основні засоби, то для розрахунку амортизації використовується такий збільшений строк корисного використання (експлуатації) цих основних засобів, встановлений в бухгалтерському обліку.

При цьому, звертаємо увагу, що результати переоцінки (уцінки, дооцінки) основних засобів, яка проведена відповідно до положень бухгалтерського обліку, не враховуються при нарахуванні амортизації основних засобів відповідно до
п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).