Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВІННИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.07.2025 р. № 4112/ІПК/02-32-04-01-16

 

Індивідуальна податкова консультація

 

Головне управління ДПС у Вінницькій області на звернення Господарства щодо справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Господарство без надання документів, що підтверджують право власності на нерухоме майно, поінформувало, що має у власності об’єкт нерухомого майна (будівля Корівник, реєстраційний номер .....), (далі – Об’єкт нерухомості), який віднесено до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор).

Господарство, посилаючись на підпункт «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, запитує чи виникає в Господарства обов’язок декларувати Податок за Об’єкт нерухомості, який використовується як складське приміщення для зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції.

Порядок нарахування та сплати Податку з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості врегульовано у статті 266 Кодексу.

Платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (підпункт 266.1.1 пункту 266. статті 266 Кодексу).

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Водночас відповідно до підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, не є об’єктом оподаткування Податком будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі»  Класифікатора, що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Згідно з Класифікатором до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» належать будівлі, призначені для сільськогосподарської діяльності, наприклад, корівники, стайні, свинарники, кошари, конюшні, розплідники, промислові курники, зерносховища, ангари та фермерські господарські будівлі, погреби, виноробні заводи, винні чани, теплиці, сільськогосподарські силоси тощо.

Отже, для права застосування положень підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу платник Податку має одночасно відповідати таким умовам:

- має бути сільськогосподарським товаровиробником;

- має бути власником будівель та споруд, віднесених до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора;

- будівлі та споруди мають використовуються за призначенням у господарській діяльності платника саме як сільськогосподарського товаровиробника;

- будівлі та споруди не здаються в оренду, лізинг, позичку.

Відповідно до підпункту 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (підпункт 14.1.234 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У межах податкового регулювання кожен об’єкт оподаткування розглядається окремо, з урахуванням функціонального призначення, фактичного використання та інших характеристик такого об’єкта.

Отже у разі, якщо Об’єкт нерухомості відноситься до класу 1271 «Нежитлові сільськогосподарські будівлі» Класифікатора, на праві власності належить Господарству, яке є сільськогосподарським товаровиробником, та не здається в оренду, лізинг, позичку і використовується Господарством для зберігання вирощеної ним сільськогосподарської продукції, то на такий об’єкт нерухомості поширюється дія підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу.

Відповідно до підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму Податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Згідно з пунктом 49.2 статті 49 К одексу, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Отже оскільки на Об’єкт нерухомості поширюється дія підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу і він не є об’єктом оподаткування Податком, то у Господарства не виникає обов’язку з нарахування та сплати податкових зобов’язань з Податку за такий Об’єкт нерухомості та відображення його в Декларації.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).