Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.07.2025 р. № 4119/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо  застосування податкових різниць при передачі майна у господарське відання, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ при проведенні господарської діяльності  застосовує національні стандарти бухгалтерського обліку та є платником податку на прибуток на загальних підставах.

ТОВ здійснює будівництво заводу з виробництва будівельних матеріалів, а саме гіпсокартонних плит. Відповідно до проєкту для виробничих потреб, зокрема, для газопостачання заводу буде здійснено будівництво газорозподільної системи, яка буде передана Оператору ГРМ.

Згідно договору «на господарське відання складовими газорозподільної системи» передбачено передачу побудованих належних власнику (ТОВ) складових газорозподільної системи у господарське відання «» філії ТОВ «», що буде використовуватись для забезпечення розподілу природного газу власнику майна та при необхідності іншим споживачам за наявності пропускної здатності даної вітки газопроводу.

Право власності на майно, передане за цим договором, належить власнику.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких  питань:

        1. Чи виникають у ТОВ податкові різниці, на які коригується фінансовий результат до оподаткування при передачі такого майна на праві  господарського відання?

        2. Чи підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ вартість майна, яке передається відповідно до вищевказаного договору (право власності належить ТОВ)? Як визначається база оподаткування ПДВ за такою операцією?

     3. Чи має право власник майна на нарахування амортизації та відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку для цілей оподаткування?

        4. На якому рахунку бухгалтерського обліку обліковувати передане майно згідно даного договору у власника, як:

        інші необоротні активи;

    довгострокова дебіторська заборгованість;

        чи має бути списано на інші операційні витрати, як передане суб’єкту підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування, та відповідно не підлягає коригуванню згідно податкового законодавства?

        5. Чи потрібно проводити дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості, якщо облік переданого майна згідно цього договору потрібно вести, як «довгострокова дебіторська заборгованість»?

  

Щодо питання 1

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених ГКУ та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

До безоплатно наданих товарів згідно з п.п. «а» п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відносяться, зокрема, товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу (абзац перший п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

Згідно з абзацом першим п.п.140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), платникам податку, які є пов'язаними особами (у разі якщо отримувачем фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування за податковий (звітний) рік, що передує року, в якому отримано таку безповоротну фінансову допомогу (безоплатно надані товари, роботи, послуги), за умови що така допомога була врахована у складі витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

З урахуванням умов звернення, якщо при передачі ТОВ за договором господарського відання складових газорозподільної системи Оператору ГРМ не відбувається перехід права власності на таке майно, тобто право власності залишається у ТОВ, то коригування фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду за такими операціями відповідно до п.п. 140.5.10 п. 140.5 ст. 140 Кодексу не здійснюється.

Отже, такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Щодо питання 2

Кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари;

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. При визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов'язаний враховувати значення терміну «постачання товарів» відповідно до вимог п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та значення терміну «постачання послуг» відповідно до вимог п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Якщо при здійсненні операцій з передачі ТОВ майна іншому підприємству не відбувається переходу права власності на таке майно (передається виключно на праві господарського відання), то така передача у розумінні норм, визначених підпунктами 14.1.191 і 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, не підпадає під поняття «постачання товарів» і, відповідно, при її здійсненні об’єкта оподаткування ПДВ не виникає. Податкові зобов’язання з ПДВ у даному випадку не нараховуються, податкова накладна не складається.

Щодо питань 3-5

Відповідно до п.п. 14.1.3 п. 14.1 ст. 14 Кодексу амортизація – систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, що амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, встановлено ст. 138 Кодексу.

Згідно п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта ;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів та/або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та/або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об'єкта оподаткування здійснюється відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу. 

Відповідно до п. п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв'язку з їх консервацією.

Згідно з п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

З урахуванням положень п.п. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 Кодексу податковій амортизації підлягають основні засоби, які призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

Отже, у разі безоплатної передачі ТОВ з балансу у господарське відання основних засобів (майна) на баланс Оператору ГРМ, фінансовий результат до оподаткування збільшується  на суму залишкової вартості переданих основних засобів (майна), визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму залишкової вартості переданих основних засобів (майна), визначеної з урахуванням положень ст. 138 Кодексу, якщо таке майно призначене для використання у господарській діяльності ТОВ.

Водночас,  якщо відбувається безоплатна передача ТОВ у господарське відання основних засобів (майна), яке не призначене для використання у господарській діяльності платника податку на прибуток на баланс Оператору ГРМ, то фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості переданих об’єктів невиробничих основних засобів (майна), визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Що стосується обліку дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості, то положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з дисконтування заборгованості.

Такі операції відображаються при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку. 

Тож питання бухгалтерського обліку операцій підприємства з передання майна за договором господарського відання, нарахування амортизації у бухгалтерському обліку та дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).