X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2025 р. № 4137/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку заповнення показників податкової звітності з ПДВ та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України  (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку має від'ємне значення ПДВ, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо порядку (хронології) врахування від'ємного значення ПДВ, яке виникло у попередніх звітних періодах, в рахунок погашення податкових зобовʼязань поточного звітного періоду (питання 1, 2).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), визначено статтею 200 ПКУ.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі якщо за результатами звітного (податкового) періоду податковий кредит платника перевищує його податкові зобов’язання, у платника формується від’ємне значення ПДВ звітного (податкового) періоду, яке відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПКУ, може бути зараховане до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 21 до податкової декларації з ПДВ (далі – декларація) вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

У складі декларації подаються передбачені Порядком № 21 додатки (у разі наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках) (пункти 9, 11 розділу ІІІ Порядку № 21).

При заповненні розділу ІІІ декларації «Розрахунки за звітний період» здійснюється обрахунок різниці між сумою податкових зобов’язань за звітний (податковий) період (рядок 9 декларації) та податкового кредиту (рядок 17 декларації) (підпункти 1, 2 пункту 5 розділу V Порядку № 21). При цьому до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду включається від’ємне значення попереднього звітного періоду (рядок 16.1 декларації, у який згідно з підпунктом 5 пункту 4 розділу V Порядку № 21 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період).

Таким чином, при розрахунку різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду враховується увесь обсяг податкового кредиту, зазначений у рядку 17 декларації, до складу якого входить, у тому числі, сума від’ємного значення як попереднього, так і поточного звітного періоду.

Якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, та таке від’ємне значення зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то така сума від’ємного значення відображається у рядку 21 декларації та деталізується у таблиці 1 додатку 2 до декларації  у хронологічному порядку виникнення сум відʼємного значення, починаючи зі звітного (податкового) періоду, який є найбільш давнім до дати подання декларації (найдавніший звітний (податковий) період) (рядок 1), та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та Порядку № 21, ДПС повідомляє.

ПКУ та Порядком № 21 при здійсненні обрахунку різниці між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду не передбачено вимог щодо черговості врахування від’ємного значення (податкового кредиту) в погашення податкових зобов’язань поточного звітного (податкового) періоду. Отже, платник податку може самостійно визначати черговість врахування від’ємного значення в погашення таких податкових зобов’язань. Водночас доцільно при такому обрахунку враховувати від’ємне значення у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

Якщо у результаті вищезазначеного розрахунку отримано від'ємне значення ПДВ, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, то таке від'ємне значення підлягає відображенню у таблиці 1 додатка 2 до декларації у хронологічному порядку його виникнення, починаючи із найдавнішого звітного (податкового) періоду та закінчуючи найближчим звітним (податковим) періодом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПКУ).