Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.08.2025 р. № 4155/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Індивідуальна податкова консультація

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства щодо окремих питань внесення основних фондів юридичною особою платником єдиного податку третьої групи до статутного капіталу іншої юридичної особи та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 3 % та платником ПДВ. Основний вид діяльності 68.20 – надання в оренду  й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Має на балансі об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які здає в оренду.

Товариство має намір здійснити відчуження належного йому об’єкта нерухомості (приміщення), шляхом передачі його у якості вкладу  у негрошовій формі до  статутного капіталу іншого підприємства. В результаті такої операції Товариство набуде у власність частку у статутному капіталі у розмірі менше                    50 %.

Товариство, посилаючись на норми податкового законодавства, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.Чи буде вважатися порушенням вимог пункту 7 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 Кодексу якщо Товариство, яке є платником єдиного податку  3% за ставкою 3 %, набуде частку у статутному капіталі іншого підприємства у розмірі менше  50 %. При цьому Товариство  не укладає та не планує укладати договори щодо управління будь-якими підприємствами та не здійснює  діяльність за кодом КВЕД 70.10 КВЕД ДК 009:2010?

2. Чи буде вважатися порушенням  вимоги пункту 291.6 статті 291 Кодексу отримання Товариством у власність частки у статутному капіталі іншого підприємства внаслідок здійснення вкладу у негрошовій формі – об’єкту нерухомого майна до статутного капіталу такого підприємства?

3.У випадку відчуження Товариством об’єкта нерухомого майна – приміщення, шляхом здійснення вкладу у негрошовій формі до статутного капіталу підприємства:

- чи включається в розрахунок ліміту доходу платника єдиного податку Товариства вартість переданого майна у статутний капітал іншого підприємства?

- чи виникають податкові зобов’язання з ПДВ?

 

Щодо першого -третього питання.

Товариством не надано достатньої інформації для однозначної ідентифікації суті операції, що ним здійснюється, ДПС надає загальні роз’яснення щодо оподаткування операцій, описаних у зверненні.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Кодекс (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Визначення правового статусу товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов'язки їх учасників визначається Законом України       «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» від 06.02.2018                                  № 2275-VIII із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2275).

Згідно з статтею 12 Закону № 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Відповідно до статті 13 Закону № 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. При створенні товариства така оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства. (частина третя статті 13 Закону № 2275).

Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (підпункт 14.1.90 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Участь у формуванні статутного капіталу іншої юридичної особи є господарською операцією з придбання корпоративних прав, тобто здійсненням прямих фінансових інвестицій (підпункт 14.1.81 пункт 14.1 статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 14.1.81 пункту 14.1 статті 14 Кодексу фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються, зокрема, на прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.6 статті 292 Кодексу визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування                    (пункт 292.14 статті 292 Кодексу)

Платники єдиного податку третьої групи – юридичні особи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (п. 296.1 ст. 296 Кодексу). Такий облік ведеться за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику                   (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Порядок визнання доходів та їх класифікація здійснюється відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290                   (далі - Положення), яке поширюється на підприємства, організації та інші юридичні особи незалежно від форм власності.

Згідно з Положенням дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Підпунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють, зокрема:

діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу (підпункт 6 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу);

діяльність з управління підприємствами (підпункт 7 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу ).

Крім цього, згідно з підпунктом 291.5.5 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків.

Платники єдиного податку третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Тобто, операція з внесення майна юридичною особою платником єдиного податку до статутного капіталу іншого суб'єкта господарювання в обмін на корпоративні права не суперечить нормам пункту 291.6 статті 291 Кодексу та не призведе до втрати такою юридичною особою статусу платника єдиного податку, за умови дотримання інших вимог  глави 1 розділу XIV Кодексу.

При цьому варто враховувати наступне. Придбання та продаж юридичною особою - платником єдиного податку третьої групи корпоративних прав інших юридичних осіб на постійній основі може розглядатися як фінансове посередництво.

Зокрема, підпунктом  6 пунктом 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва.

Операція з внесення майна юридичною особою платником єдиного податку до статутного капіталу іншого суб'єкта господарювання в обмін на корпоративні права не суперечить нормам підпункту 7 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу, за умови, що платник єдиного податку не буде здійснювати діяльність з управління підприємствами.

Водночас, операцію з внесення майна юридичною особою платником єдиного податку до статутного капіталу іншого суб'єкта господарювання в обмін на корпоративні права потрібно враховувати при визначені встановленого обсягу доходу, визначеного для таких платників у пункті 291.4 статті 291 Кодексу, що надає право юридичній особі - платнику єдиного податку третьої групи перебувати на спрощеній системі оподаткування протягом календарного року.

При цьому, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення (підпункт 3 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Відповідно до підпункту 3 пункту 293.8 статті 293 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293, а також зобов'язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Товари – матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення (підпункт 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V Кодексу.

Отже, операція Товарства з внесення до статутного капіталу іншого товариства внеску у вигляді товарів чи необоротних активів в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі) відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу є операцією з постачання товарів, яка є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку з нарахуванням податкових зобов’язань з ПДВ.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).